Недавні записи
- З 18 по 20 ЖОВТНЯ пройде виставка “Здоров’я та довголіття-2024” 07.10.2024
- Доля Ковлар Груп на ринку вогнезахисту України у 2024 році складає 60% 07.10.2024
- Фонд Президента України вручив премії переможцям міжнародних учнівських олімпіад 04.10.2024
- Англійська мова є життєво необхідною для України під час війни – Empire English School 04.10.2024
- Ветеран Даниїл Гончаренко отримав ваучер на навчання щоб у майбутньому допомоги побратимам у реабілітації 02.10.2024
ОСОБЛИВОСТІ ЕКОЛОГІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ З ДИСЦИПЛІНИ «ХІМІЯ» У ВИЩОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ
Кочкодан Ольга Дмитрівна
кандидат хімічних наук, доцент
доцент кафедри загальної, органічної та фізичної хімії Національний університет біоресурсів і природокористування України ЕКОЛОГІЯ (Екологізація освіти як основа стратегії збалансованого
розвитку)
ОСОБЛИВОСТІ ЕКОЛОГІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ З ДИСЦИПЛІНИ «ХІМІЯ» У ВИЩОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ
На сьогодні гостро стоять завдання з вирішення проблем навколишнього середовища, використання природних ресурсів та екологічної безпеки. Ставлення людини до природи визначається рівнем її екологічної свідомості і культури, який формується в процесі екологічної освіти та виховання.
Екологічна свідомість містить наступні складові [1,2]: екологічні знання, особисте ставлення до екологічних проблем, готовність вирішувати екологічні проблеми і повсякденна екологічна поведінка. Знання про речовини, їх структуру, властивості, біологічі функції, знаходження в природі і взаємоперетворення, тобто все те, що вивчає дисципліна «Хімія», є базовими для формування екологічних знань.
Незадовільна екологічна ситуація в сучасному прогресивному суспільстві вимагає поліпшення якості екологічної освіти і виховання, викликає необхідність перегляду методики викладання суспільно-природничих дисциплін з метою поліпшення ставлення людини до природи. Основне завдання – домогтися того, щоб екологічні знання і екологічна культура стали нерозривні з активною життєвою позицією кожної людини.
При формуванні навчально-методичного курсу з дисципліни «Хімія» та його реалізації в навчальному процесі необхідно керуватися принципами науковості, системності, міжпредметних зв’язків, наочності і обов’язково екологізації. Обов’язковою умовою є розкриття в процесі навчання хімічних основ екологічних проблем.
Хімія як фундаментальна наука має основоположне значення для розуміння природи і світу в цілому. Екологічні аспекти в процесі вивчення курсу хімії передбачають формування у студентів такого світорозуміння та світосприйняття, в якому усвідомлені екологічні цінності. Практика показує, що екологічна спрямованість дисципліни, її професійна орієнтованість підвищує інтерес до вивчення і засвоєння предмета.
Щоб сформувати у студентів необхідні екологічні знання, ми використовуємо наступне:
1) розглядаємо питання екологічної спрямованості;
2) вводимо в тестовий контроль питання екологічного характеру, підбираємо завдання з екологічним змістом;
3) проводимо в лабораторії хімічні експерименти екологічного змісту;
4) проводимо науково-дослідну роботу зі студентами на хіміко-екологічну тематику; наприклад, на кафедрі працює студентський науковий гурток «Чиста вода» екологічного спрямування, на якому розглядаються екологічні аспекти сучасних технологій, зокрема охорони водного середовища [3].
У кожному навчальному закладі важливе місце повинна зайняти екологізація курсу хімії та інших природничих дисциплін. Це означає, що
необхідно значно підвищити в навчальному плані обсяг екологічних аспектів, що розглядаються при вивченні цих дисциплін, і більш детально їх вивчати.
Список використаних джерел:
1. Порєва В.О. До питання екологізації освіти в Україні як фактору екологічної свідомості [Електронний ресурс]/ [Порєва В.О.] // Збірник наукових статей «ІІІ-го Всеукраїнського з’їзду екологів з міжнародною участю». – Вінниця, 2011. – Том.2. – С.646–648. Режим доступу: http://eco. com.ua/
2. Моисеев, Н.Н. Экологическое образование и экологизация образования
// Экология и жизнь. – 2010 . – № 8 . – С. 4-6.
3. Экологические аспекты современных технологий охраны водной среды
/Под ред. академ. НАН Украины Гончарука В. В. – Киев: Наукова думка. – 2005. – С. 400.