ОСОБЛИВОСТІ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Старик Оксана Вікторівна
Викладач ІІ категорії навчально-реабілітаційного закладу вищої освіти “Кам’янець-Подільського державного інституту”
ОСВІТА (Дистанційна освіта у вищій школі)

ОСОБЛИВОСТІ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
Дистанційне навчання – один із актуальних та пріоритетних напрямків модернізації та діджиталізації освіти, хоча перебуває на стадії становлення. Станом на сьогодні дистанційне навчання є інноваційною формою освіти, сучасна концепція якої полягає в навчанні студентів вчитися отримувати знання самостійно під контролем викладача. Проте беззаперечним є той факт, що дистанційне навчання – це не лише вимога сьогодення, а й необхідність, яка зумовлена епідеміологічною ситуацією. Поруч із традиційними методами навчання, які передбачають «безпосереднє живе спілкування», значну і важливу роль під час вивчення української мови відіграють сучасні інтерактивні прийоми та методи навчання.
Протягом останнього року в умовах пандемії COVID-19 все частіше технології дистанційного навчання стали використовуватися як основний вид викладання та навчання. Наш заклад ПСНРСЕК не став винятком із загального правила, а використання дистанційного навчання дало можливість продовжити навчальний процес в такий нелегкий час.
Перед освітянами і науковцями першочерговими постали завдання пошуку таких форм та методів навчання, які інтенсифікують процес навчання, підвищують його ефективність. Так, питанням технологій дистанційного навчання у процесі вивчення української мови займаються О. Антонів, І. Довгого, Е. Азімова, Л. Назаревич, О. Назаревич, М. Янкову тощо.
Дистанційне навчання української мови має відбуватися на основі особистісно орієнтованого й діяльнісного підходів до навчання й ґрунтуватися на таких концептуальних положеннях [3]:

• активне використання різноманітних навчальних та контрольних мультимедійних комп’ютерних програм і дистанційних курсів (в даному випадку в коледжі використовуємо платформу МООDLE та ZOOM) для інтенсифікації навчального процесу;
• основний принцип дистанційного навчання –самостійна робота студента. Тому важливим є самостійне планування студентом часу навчальних занять і самоконтроль.
• у процесі вивчення української мови потрібно поєднувати різні моделі дистанційного навчання: мережеве навчання, відеоконференції, чати тощо;
• важливим засобом вивчення мови є і залишається електронний посібник. Однією з вимог до змісту сучасного підручника є наявність різних видів завдань, адже різноманітної складності завдання сприяють розвитку творчої, дослідницької діяльності, а з іншого боку – формуванню інформаційно- комунікаційної компетенції студентів (використання інтернету);
• навчання у віртуальному мовному середовищі доцільно використовувати не як основний, а як додатковий засіб у засвоєнні нових знань;
• у процесі вивчення української мови потрібно використовувати чати, скайп-обговорення, zoom, viber тощо, для того, щоб краще зрозуміти і опанувати рідну мову.
Отож, основні засоби навчання в системі дистанційної освіти можна поділити на дві великі групи:
1) синхронні: чати, ISQ, SKYPE, інтерактивні дошки та відеоконференції;
2) асинхронні: електронна пошта, блоги, форуми, Twitter, аудіо та відео- подкасти, онлайн тестування [6, с. 185-187].
Відбувається зміна компетенції викладача в освітньому процесі: поряд з лінгвістичною та комунікативною компетенціями одночасно зростає роль технічної компетенції. Викладач постійно має підвищувати свій професіоналізм не лише з методики викладання за допомогою сучасних інтерактивних технологій, а й в галузі дистанційного навчання; також він має володіти необхідними знаннями, уміннями та навичками для використання мультимедійних інструментів.
Дистанційне навчання має низку переваг, а застосування окремих його елементів може сприяти ефективності навчання студентів. Розробка курсів дистанційного навчання є досить складним та тривалим процесом, який потребує

клопіткої і довготривалої роботи, а особливо, напрацювання значної теоретичної бази.
Список використаних джерел:
1. Биков В. Ю. Дистанційне навчання в країнах Європи та США і перспективи для України // Інформаційне забезпечення навчально-виховного процесу: інноваційні засоби технології : монографія / [В. Ю. Биков, О. О. Гриценчук, Ю. О. Жук та ін.] / Академія педагогічних наук України, Інститут засобів навчання. – Київ: Атіка, 2005. – С. 77–140.
2. Клокар Н. Методологічні основи запровадження дистанційного навчання в системі підвищення кваліфікації / Н. Клокар // Шлях освіти. – 2007. –
№4 (46). – С. 38–41.
3. Ковальська К.Р. Дистанційне навчання як перспективна форма розвитку предметно-орієнтованих професійних компетентностей учителів. http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/
4. Концепція діяльності Українського центру дистанційної освіти Національного технічного університету «Київський політехнічний інститут». Київ: КПІ, 2000.
5. Концепція розвитку дистанційної освіти в Україні. (затверджено Постановою МОН України В.Г.Кременем 20 грудня 2000р.)
6. Назаревич Л. Т., Назаревич О. Н. Дистанційне навчання як допоміжний фактор в процесі вивчення української мови як іноземної. Матеріали III міжнародної науково-методичної конференції «Актуальні питання організації навчання іноземних студентів в Україні», 18-20 травня 2016 року. Т., 2016. С. 185–187.