Особливості адміністративної відповідальність за податкові правопорушення

Гетьман Альона
(Дніпро, Україна)
ПРАВО
(Адміністративне і фінансове право)
ОСОБЛИВОСТІ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОДАТКОВІ ПРАВОПОРУШЕННЯ
Адміністративна відповідальність є засобом адміністративного впливу на порушників податкового законодавства із застосуванням адміністративно-правових норм. Підставою для адміністративної відповідальності за порушення податкового законодавства є наявність складу адміністративного правопорушення – винної або необережної дії чи бездіяльності, що посягає в захищені законом суспільних відносин, за яку законодавством передбачена адміністративна відповідальність.
Адміністративні правопорушення кваліфікуються за такими видами діянь, як:
1. Порушення порядку ведення податкового обліку;
2. Неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів;
3. Порушення порядку утримання та перерахування податку на доходи фізичних осіб.
Відповідно до ст. 12 Кодекс України про адміністративні правопорушення (далі – КпАП), адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку. Спеціальними суб´єктами адміністративної відповідальності є посадові особи. Згідно зі ст. 14 цього кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, пов´язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров’я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їхніх службових обов’язків [2].
Отже, посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за порушення податкового законодавства у разі вчинення адміністративного правопорушення, тобто у разі невиконання або неналежного виконання службових обов’язків, наслідком чого стало порушення встановленого порядку оподаткування.
З усіх видів адміністративних стягнень податковим органам надане право використовувати адміністративний штраф. Розмір його визначається в межах, установлених за здійснення відповідних правопорушень, у сумах, кратних визначеному показнику — неоподатковуваному мінімуму доходів громадян.
Для застосування адміністративного штрафу необхідною є наявність вини та протокол про адміністративне порушення, який складається за встановленою формою та розглядається протягом чотирнадцяти днів про місце і час розгляду обов’язково повідомляється порушник, в наслідок розгляду або приймається постанова про накладення адміністративного штрафу, або постанова про припинення провадження.
Чинне законодавство про адміністративну відповідальність, зокрема Закон України «Про державну податкову службу в Україні», передбачає застосування штрафних санкцій до юридичних осіб. Враховуючи положення ст. 24 щодо можливості встановлення законами України й інших, окрім зазначених у цій статті, видів адміністративних стягнень, постає питання про визнання штрафних санкцій видом адміністративних стягнень [1]. При вирішення цього питання слід виходити з того, що адміністративне стягнення є заходом адміністративної відповідальності (ст. 23 КпАП), а це означає, що воно може застосовуватись лише в межах загального галузевого механізму відповідальності, тобто лише до фізичних осіб [2].
Література:
1. Закон України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 № 509-XII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/509-12
2. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-X. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10.
Науковий керівник: д.юр.н., професор Доненко Валерій Вікторович