Організатор злочину

Кузьменко Марія
(Дніпро, Україна)
ПРАВО
(Кримінально-процесуальне право)
ОРГАНІЗАТОР ЗЛОЧИНУ
Становлення України як демократичної і правової держави ставить перед органами державної влади ряд невідкладних і важливих завдань. Одним із таких завдань є удосконалення протидії злочинності. Особливу увагу слід звернути на забезпечення ефективної протидії злочинам, яким властивий підвищений ступінь суспільної небезпечності. До таких відносять злочини, що вчинюються у співучасті. Підвищена суспільна небезпечність цих злочинів викликана, насамперед, складністю їх розслідування, а також можливістю застосування співучасниками більш ефективних способів підготовки, вчинення, приховування суспільно небезпечних діянь. Як правило, співучасть супроводжується заподіянням тяжкої чи особливо тяжкої шкоди охоронюваному кримінальним законом порядку суспільних відносинам або ж створює можливість заподіяння такої шкоди. Злочинці при цьому діють більш зухвало й рішуче, у них з’являється ілюзія безкарності та уникнення відповідальності. У цьому зв’язку важливість дослідження питань співучасті в сучасному кримінальному праві України не викликає сумніву.
Нами було встановлено, що виконавець – особа, яка у співучасті з організатором, підбурювачем та пособником безпосередньо вчинила кримінальне правопорушення. Співвиконавець – особа, яка безпосередньо брала участь у вчиненні кримінального правопорушення, обов’язково з іншим виконавцем та можливо організатором, підбурювачем та пособником. Посередній виконавець – особа, яка вчинила кримінальне правопорушення шляхом використання інших осіб, які відповідно до закону не підлягають кримінальній відповідальності. В посяганні виконавця є всі ознаки відповідного складу кримінального правопорушення і воно на практиці кваліфікується лише за статтею Особливої частини, без посилання на ч. 2 ст. 27 КК.
Організатором є особа, яка організувала вчинення кримінального правопорушення (кримінальних правопорушень) або керувала його (їх) підготовкою чи вчиненням. Організатором також є особа, яка утворила організовану групу чи злочинну організацію або керувала нею, або особа, яка забезпечувала фінансування чи організовувала приховування кримінально протиправної діяльності організованої групи або злочинної організації.
Підбурювачем є особа, що умовлянням, підкупом, погрозою, примусом або якось інакше схилила іншого співучасника до вчинення кримінального правопорушення. Тому це особа, що викликала у виконавця чи в інших співучасників рішучість, бажання вчинити кримінальне правопорушення, тобто умисел на вчинення кримінального правопорушення.
Пособником є особа, яка порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню кримінального правопорушення іншими співучасниками, а також особа, яка заздалегідь обіцяла переховати особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, знаряддя чи засоби вчинення кримінального правопорушення, сліди кримінального правопорушення чи предмети, здобуті кримінально протиправним шляхом, придбати чи збути такі предмети або іншим чином сприяти приховуванню кримінального правопорушення.
Під організацією вчинення кримінальних правопорушень слід розуміти активні дії, які полягають у згуртуванні, об’єднанні, спрямуванні інших осіб на вчинення одного чи кількох кримінальних правопорушень. Особа, яка схиляє інших до вчинення кримінального правопорушення є ініціатором його вчинення. Діяльність ініціатора злочину найчастіше втілюється у таких функціональних ролях як підбурювач і організатор злочину. Ініціатором кримінального правопорушення, як правило, є підбурювач. Однак його роль зводиться до того, щоб зародити у виконавця намір на вчинення кримінального правопорушення. Якщо така особа докладає зусиль для підшукування учасників, готує план вчинення кримінального правопорушення, розподіляє ролі, здійснює керівництво їх діяльністю, то вона перетворюється на організатора злочину.
У низці норм КК України передбачається кримінальна відповідальність за окремі різновиди причетності. Під причетністю в теорії кримінального права прийнято розуміти умисну діяльність, пов’язану із закінченим кримінальним правопорушенням або діями, які утворюють незакінчене кримінальне правопорушення. Причетність посягає на відносини у сфері попередження і розкриття кримінальних правопорушень.Причетність має зв’язок із кримінальним правопорушенням, але не причинний. Вонавиникає у зв’язку із здійсненням закінченого кримінального правопорушення. У чинному КК України (ст. 27 ч. 6 КК) визначена лише одна форма причетності — не обіцяне заздалегідь переховування. Так, не є співучастю не обіцяне заздалегідь переховування особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, знарядь і засобів учинення кримінального правопорушення, слідів кримінального правопорушення чи предметів, здобутих кримінально протиправним шляхом, або придбання чи збут таких предметів.
Науковий керівник: старший викладач Савенко Вікторія Петрівна