Онлайн – заняття: проблеми та можливості

Шурхаленко Тетяна
(Маріуполь, Україна)
ОСВІТА
(Дистанційна освіта у вищий школі)
ОНЛАЙН – ЗАНЯТТЯ: ПРОБЛЕМИ ТА МОЖЛИВОСТІ
Сучасний світ змінюється і постійно ставить перед викладачами нові вимоги. У 2020 році цією вимогою стало дистанційне навчання. Раніше його використовували скоріше дорослі люди, які прагнули поглибити свої знання та вміння у певній галузі. Сьогодні – це форма отримання знань і у фаховій освіті.
Однією з головних складових дистанційного навчання є проведення онлайн занять. З перших спроб стало зрозуміло, що основні правила офлайн – заняття не спрацьовують через низку труднощів. Насамперед людина –це соціальна істота, яка краще розуміє та засвоює інформацію у реальному середовищі. Там вона не тільки вчиться, а і отримує соціальний досвід, заохочує одна одну висловлювати свої думки. А інтернет-середовище обмежує таку можливість. В свою чергу викладачу теж складно демонструвати ораторське мистецтво перед чорним екраном. Складності виникають і під час контролю роботи студентів. Це і вимкнені камери, і слабкий інтернет, слабка вербальна та майже відсутня невербальна комунікація. Втрачається цінність особистого спілкування між учителем і учнем, що дозволяє відразу збагнути, якщо учень щось не зрозумів [5]. Все це негативно впливає на процес засвоєння матеріалу, а далі – і на якість знань. Тому дистанційне навчання вимагає від викладачів переглянути практику своєї роботи та шукати нові підходи для вирішення освітніх завдань.
Методика проведення онлайн заняття хоча і знаходиться у процесі становлення, проте зберігає усі основні етапи. Це і перевірка домашнього завдання, мотивація, актуалізація опорних знань, тощо. А без зворотного зв’язку це зробити неможливо. І тут помічником стають онлайн – сервіси.
Для перевірки домашнього завдання можна використовувати інтерактивні аркуші, створені на платформі Wizer.me [2]. Розробники пропонують великий перелік завдань і дозволяють їх комбінувати в одному аркуші. Під час заняття з історії та філософії зручно використовувати текст з пропусками, сортування, складання таблиці. На культурології допомагають аркуші з вправами на поєднання частин, питання з малюнками тощо.
Зручною формою для швидкого опитування є Mentimer[4] – це цікавий сервіс, що дозволяє задавати питання групі і отримати миттєвий зворотний зв’язок. Для приєднання необхідно лише знати код доступу. Студентам дуже подобається вікторина, створена в Mentimer, яка проводиться у реальному часі. Сервіс дозволяє поставити 5 питань, що виконуються на час. Викладач бачить проміжковий та кінцевий результат, що дає можливість оцінити роботу найбільш активних студентів. За допомогою Mentimer можна створювати й інші завдання за типами різноманітний вибір, питання та відповіді, відкрита відповідь, рейтинг та ін. Для мотивації та актуалізації опорних знань добре використовувати вправу «Хмара слів». Студентам ставиться питання, для відповіді на яке треба написати три слова. Відповідь, яка зустрічається найчастіше є найбільшою. Далі, у процесі обговорення відповідей студентів, ми поступово переходимо до вивчення нової теми.
Для кращого засвоєння матеріалу необхідно користуватися презентаціями, бо досить складно сприймати інформацію лише від «говорячої голови». Альтернативою Microsoft PowerPoint можуть стати Prezi, Sway, Canva [1] тощо. Особливою цінністю презентацій, створених за допомогою сервісів Sway і Canva є можливість для студенів редагувати інформацію, тим самим демонструвати ступінь засвоєння матеріалу.
Під час викладання нового матеріалу викладачу необхідно знати, чи розуміють його, чи бачать та чують студенти. У своїй практиці я постійно звертаюся до студентів із запитаннями, які обов’язково дублюю і на екрані.
Однією з форм активізації роботи студентів під час викладання нового матеріалу є перегляд відео з подальшим обговоренням. Питання до обговорення (для кращого сприйняття) необхідно почергово виводити на екран. Така форма роботи є особливо цінною на заняттях з історії.
Для закріплення матеріалу доцільно використовувати тестові завдання, створені за допомогою naurok.com, Google Forms. Саме Google Forms дають більше можливостей для урізноманітнення форм питань. Це і питання з однією відповіддю, 3 відповіді з семи, а також запитання на співвідношення.
Цікавим сервісом для закріплення матеріалу з суспільних дисциплін є LearningApps [3]. Він дозволяє створювати різноманітні інтерактивні вправи. Наприклад, на заняттях з історії проводиться робота з картою, історичними постатям, використовуються вправи на встановлення хорології подій тощо. Проте сервіс не веде статистики виконання робіт, тому студентам необхідно робити скріншот та надсилати його до класруму для перевірки.
Це далеко не весь перелік онлайн-ресурсів для онлайн викладання, що існують сьогодні. Сучасний медіа простір надає широкі можливості для викладачів знайти зручні саме для себе сервіси та додатки.
Таким чином, дистанційне навчання стало викликом для викладачів, спонукало знаходити нові підходи у донесення навчального матеріалу, стало поштовхом для саморозвитку. Воно показало, що застосування мобільних ґаджетів для вирішення освітніх задач надають педагогу безмежні можливості, перетворюють навчання в цікаву, стимулюючу діяльність.
Література:
1. Дорош М. Шутов Р. Три креативні способи інтеграції онлайн-сервісів в урок// https://nus.org.ua
2. Інструкція з роботи з соціальным сервісом Wizer//https://ikt.ipk74.ru/
3. Інтернет-сервіс мультимедійних дидактичних вправ LearningApps// http://internet-servisi.blogspot.com/
4. Інтерактивні презентації у mentimetr http://marinakurvits.com/
5. Смірнова О. “Несправжня освіта”. Як пандемія викрила проблеми онлайн-навчання//https://www.bbc.com/ukrainian/features-5403974