FOLLOW US ON SOCIAL

ОЦІНКА ВПЛИВУ ДІЯЛЬНОСТІ АГРОПІДПРИЄМСТВ НА НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ

Жукова Олена

Макаревська Юлія

Щербина Тетяна

(Київ, Україна)

ЕКОЛОГІЯ

(Екологічний моніторинг)

ОЦІНКА ВПЛИВУ ДІЯЛЬНОСТІ АГРОПІДПРИЄМСТВ НА НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ

Якісна, екологічно чиста та безпечна продукція, використання зеленої енергії та мінімізація впливу на навколишнє середовище – основні ключові складові для ефективної та нешкідливої роботи агропідприємства для людей і довкілля. Успіх такого бізнесу залежить не тільки від продуктивної діяльності та досягнення високих показників виробництва, а й від раціонального використання природних ресурсів.

Для ефективної вільної торгівлі, особливо з країнами ЄС, встановлюють жорсткі вимоги до екологічності виробництва товару та впливу на довкілля. Але сьогодні вітчизняне виробництво, особливо аграрне, має відносно низький рівень екологічної свідомості та відповідальності. Тому, враховуючи вище сказане, утримання балансу між ефективним виготовленням продукції та раціональним використанням природних ресурсів слід вважати однією з ключових проблем сучасної моделі агропідприємства.

Ще в 70-х роках ХХ століття на всій території України почали масово запроваджувати інноваційні методи ведення сільського господарства, в результаті чого значно збільшилися обсяги виробництва. Але така індустріалізація аграрного виробництва посилила антропогенний вплив на навколишнє середовище, нераціональне використання природних ресурсів, зменшення родючого шару ґрунту – гумусу, висушування боліт та малих річок, забруднення довкілля токсичними речовинами. До цього додалися проблеми, пов’язані з чорнобильською катастрофою [1].

У процесі нашої наукової робити виникла необхідність оцінити вплив агровиробництва на стан навколишнього середовища Житомирської області.

Площа Житомирської області складає 2,983 млн. га, з неї на 30,941 тис. га виробляється органічна продукція та сировина [2]. На цих землях вирощують зернові та зернобобові культури (близько 53,4 тис. ц), цукрові буряки (близько 53,4 тис. ц), насіння соняшнику (близько 54,6 тис. ц), картоплю (близько 578,4 тис. ц), овочі (близько 589,7 тис. ц), плоди та ягоди (близько 26 тис. ц).

В сільськогосподарській сфері Житомирщини інвестиційною діяльністю займаються більш ніж 110 компаній, серед яких 15 аграрних підприємств, які працюють у п’яти районах області. Найбільш потужні аграрні інвестори Житомирщини – ПСП “Агрофірма «Світанок»”, ТОВ “А.Т.К.”, ПАТ “ТАКО”, ТОВ “Укр Агро РТ”, ТОВ СП “Нібулон”, ТОВ “Укрзернопром”. 55,5 % ріллі за категорією сільськогосподарських підприємств займають саме інвестори [3].

 

Таблиця 1

Поширеність процесів деградації землі

Види деградованих земель Площа земель підданих впливу, тис. га % від загальної площі території
Дефляційно небезпечні землі (с/г угіддя)
Землі (с/г угіддя) піддані вологій ерозії 1,9 0,06
Землі (с/г угіддя) піддані сумісній дії водної та вітрової ерозії 17,6 0,59
Землі (с/г угіддя) з кислими ґрунтами 31,1 1,04
Землі (с/г угіддя) із засоленими ґрунтами
Землі (с/г угіддя) заболочені 7,409 0,25
Землі (с/г угіддя) кам’янисті 0,82 0,03
Забруднені землі (с/г угіддя), що не використовуються у с/г виробництві 30,816 1,03

 

Через недостатню обізнаність та наукове обґрунтування ведення сільського господарства погіршує стан навколишнього середовища, значно швидше прогресують ерозійні процеси, які розповсюджуються на 105,0 тис. га сільгоспугідь, що складає 6,5% площ сільськогосподарських угідь та 3,5 % території Житомирщини. За останні декілька років відбулася масова деградація навколишнього середовища, в результаті чого активізувався процес водної ерозії, спричинивши вагомі економічні та екологічні збитки та втрати. Понад 49% складає рівень розораності орної землі Полісся, які придатні для сільськогосподарського використання, це найвищий показник серед країн Європи. Наведені процеси призводять до зменшення родючості та екологічних функцій ґрунтів, зменшення їх цінності та біорізноманіття [4].

Індустріальний розвиток галузі сільськогосподарських підприємств значно вплинув на освоєння нових земель та територій для постійного користування. На сьогодні використання сільськогосподарських угідь на території Полісся не є раціональним та збалансованим, це призводить до розораності агроладшафту (його рівень складає 50–70%), підвищеного антропогенного навантаження на екосистему в цілому, в результаті чого пришвидшується поширення деградації ґрунтового покриву[5].

Література

  1. Національна екологічна політика України: стратегічні оцінки і рекомендації/ Голова редакційної групи В. Шевчук / Міністерство охорони навколишнього природного середовища України. Програма Розвитку ООН. Глобальний Екологічний Фонд. – К., 2007. – 57 с.
  2. Екологічний паспорт Житомирської області – 2020.- 37 с.
  3. Данкевич В. Є. Особливості розвитку органічного землеробства в умовах Українського Полісся В. Є. Данкевич// Науково-практичний журнал «Збалансоване природокористування». – 2013. – № 4. – С. 71–75.
  4. Бігдан О. В. Теоретичні аспекти екологізації сільськогосподарського виробництва/ О. В. Бігдан// Економіка АПК. – 2012. – № 10. – C. 46–51.
  5. Жукова О.Г., Ротозій А.Ю., Щербина Т.Ф. Аналіз змін екологічного стану Житомирської області/ О.Г. Жукова, Т.Ф. Щербина, А.Ю. Ротозій // Екологія, неоекологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування: матеріали VIІI Міжнародної наукової конференції молодих вчених. – Х.: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2020. – с. 173-175.