FOLLOW US ON SOCIAL

ОЦІНКА СТАНУ ПИТНОЇ ВОДИ У ЖИТОМИРСЬКІЙ ОБЛАСТІ

 

Жукова Олена

Алексеєнко Анна

Щербина Тетяна

(Київ, Україна)

ЕКОЛОГІЯ

(Екологічний моніторинг)

ОЦІНКА СТАНУ ПИТНОЇ ВОДИ У ЖИТОМИРСЬКІЙ ОБЛАСТІ

Найпоширеніша речовина на планеті Земля, без якої не можуть існувати живі організми – вода. Вода життєво необхідна для пиття, санітарно-гігієнічних цілей, промисловості, сільського господарства, виробництва електроенергії, транспортних перевезень, міського будівництва, відпочинку та інших сфер життєдіяльності людини. Проблема нестачі прісної води характерна як для бідних, так і для багатих країн світу. На жаль, уже сьогодні, кожен третій житель країн, що розвиваються, страждає на жахливий стан питної води та відсутність належних санітарних умов, без яких неможливе нормальне життя. 80% хвороб у світі пов`язано з незадовільною якістю питної води та порушенням санітарно-гігієнічних та екологічних норм водозабезпечення.

В Україні вже давно є гострою проблема питної води, оскільки запаси водних ресурсів доступні для використання, належить до малозабезпечених. Дніпро – основне джерело водопостачання країни, стан якого є жахливим. Критичний стан Дніпра є результатом довгої дії різних факторів. Господарська діяльність, зміна гідрологічного режиму та хімічні й радіаційні забруднення продовж майже 80 років значно погіршили стан екосистем басейну річки.

Водні ресурси вважаються фізично невичерпними, але у розміщенні та режимі стоку вони витримують прямий та опосередкований вплив інших компонентів природного комплексу та антропогенний тиск, внаслідок чого відрізняються значними коливаннями та нерівномірністю розподілу, а також своїми якісними характеристиками.

На сучасному етапі соціально-економічного розвитку України та її окремих регіонів, що характеризується збільшенням антропогенного навантаження на природу, особливо гостро стоїть проблема використання й охорони водних ресурсів країни.

Таблиця 1

Скидання забруднюючих речовин зі зворотними водами у поверхневі водні об’єкти

Скидання забруднюючих речовин за регіоном 2017 рік 2018 рік 2019 рік
обсяг забруднюючих речовин, тис. т обсяг забруднюючих речовин, тис. т обсяг забруднюючих речовин, тис. т
Нафтопродукти 2,043 2,112 2,119
Завислі речовини 266 274 229
Сульфати 2 032 2066 2205
Хлориди 4411 4163 4089
Азот амонійний 90 76 76
Нітрати 834 863 805
СПАР 2,473 2,881 2,801
Залізо загальне 5,498 4,258 4,058
Алюміній 0,096 0 0
Нітрити 59 58 56
Фосфати 119,8 131,4 124,6
БСКп 418 435 379
Сухий залишок 11770 12190 13890
ХСК 1879 1187 1148

 

Часова і просторова динаміка водних ресурсів знаходиться у безпосередній залежності від багатьох воднобалансових факторів – величини, інтенсивності та розподілу атмосферних опадів по території, випаровування, факторів підстилаючої поверхні, господарської діяльності тощо. Воднобалансові дослідження дають змогу проводити зіставлення об’єктивно існуючих в природі співвідношень і взаємозв’язків між надходженням та витратами вологи на будь-якій території і, насамперед, на річкових водозборах за різні інтервали часу. А взаємна ув’язка окремих компонентів водного балансу дозволяє глибше вивчати умови їх формування, виявляти можливі помилки вимірів та розрахунків і оцінювати вплив господарської діяльності та інших факторів на водні ресурси.

Аналіз сучасного стану поверхневих водних об’єктів Житомирської області свідчить про значне забруднення поверхневих та підводних водних об’єктів нітратами, що вказує на активне ведення сільського господарства в області.

Нами були проведенні дослідження водних екосистем найбільших водних об’єктів Житомирської області для 8 гідропостів за 2020 рік: р. Возня, р.Гнилоп’ять, р. Ірша, р. Случ, р. Тетерів, р. Уборть, р. Уж.

За результатами проведених досліджень відзначається перевищення гранично допустимих концентрацій ряду показників для всіх водотоків. Показник рівня розчиненого кисню свідчить про основні параметри санітарного режиму. Річки з високим показником кисню характеризуються середнім і великим ступенем показників самоочищення, при цьому показник насиченості киснем не повинен бути меншим ніж 4 мг/л. При зменшенні цього показнику до величини менше 2 мг/л проходять активно процеси евтрофікації, відбувається загибель флори та фауни. Мінімальне значення показника розчиненого кисню становило 7,5 мг/дм3 в серпні 2020 року.

У воді чистих водойм БСК5 менше 2 мгО2/дм3, у воді умовно чистих водойм БСК5 становить 2-4 мгО2/дм3, у воді забруднених водойм БСК5 більше 4 мгО2/дм3. Відповідно до наведеної класифікації води річок у 2020 році характеризувались як умовно чисті.

Літератур:

  1. Екологічний паспорт Житомирської області 2020 рік. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://ecology.zt.gov.ua/Ekopasport%202020.pdf
  2. Жукова О.Г., Ротозій А.Ю., Щербина Т.Ф. Аналіз змін екологічного стану Житомирської області/ Екологія, неоекологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування: матеріали VIІI Міжнародної наукової конференції молодих вчених. – Х.: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2020. – с. 173-175
  3. Жукова О.Г., Щербина Т.Ф. Влияние изменения климата на структуру водных экосистем (на примере рек Полесья) Матеріали Другої Всеукраїнської науково-практичної конференції «Євроінтеграція екологічної політики України», 22 жовтня 2020 р. Одеса, Одеський державний екологічний університет. – с. 134-138
  4. Жукова О.Г., А.І. Авраменко, О.П. Лисько Зміни водних ресурсів України в умовах змін клімату Передумови та перспективи раціонального використання природно-ресурсного потенціалу: матеріали І Всеукр.наук.-практ.конф. (Полтава, 28 травня 2018). – Полтава: ПДАА, 2018. – с.36-38.