НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПОЛІТИКИ ЗАЛУЧЕННЯ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТОРІВ

Ігнат Аліна
(Хмельницький, Україна)
ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВА ТА УПРАВЛІННЯ
(Інвестиційна діяльність та фондові ринки)
НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПОЛІТИКИ ЗАЛУЧЕННЯ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТОРІВ
Якщо ви інвестуєте 1000 $ і на виході отримуєте 2000 $, то ваш дохід становить 1000 $. Якщо ви витрачаєте 1000 $ на годинник, то вони вийшли вам в 2000 $. Ця теза яскраво виражає думку інвестора, яка вимагає часу на роздуми. Її автором є великий інвестор Уоррен Баффет.
Адже не можливо зрозуміти, як покращувати політику залучення іноземних інвестицій, не знаючи того, як мислять інвестори. Так само не можливо стати інвестором та сформувати сприятливе середовище для них.
Розглянувши процес інвестування, кожен розуміє, що ця сфера вздовж і впоперек перетнута ризиками. Особливістю цих ризиків є те, що лише страхові компанії не здатні забезпечити повний захист, в той час як повинне мати місце диверсифікація ризику, як один із інструментів перестрахування залежно від різних випадків. Його суть полягає у розподілі інвестицій в різні «кошики».
Тобто у разі зниження ставки чи ціни одного товару виробника, це можна перекрити завдяки стабільній чи підвищеній ціні іншого.
Для цього має бути забезпечено стабільний ринок, перш за все декриміналізація економіки і державних органів. Останнє було виражено у вимогах Адміністрації Вашингтону щодо підтримки України у декількох напрямах.
Так як вартість гривні залежить від багатьох факторів, основним залишається портфель нерезидентів та їх інвестицій. Спостерігалась така ситуація протягом 2020 року, коли курс гривні щодо долару США повторював динаміку вкладів нерезидентів: чим вони менші, тим дешевше ставала національна валюта.
Менше ніж на 10 місяців, з лютого до початку грудня того ж року, інвестиції нерезидентів в українські облігації внутрішньої державної позички зменшились на суму, що еквівалентна 54 млрд грн або на 42 % [2].
Також останні тенденції виходу країн із кризи та стану стагнації після пандемії, демонструють значний вилив інвестицій у екологічні проекти. Але не просто в ідеї заміни альтернативним джерелами енергії чи переробки вторинної сировини, а в ті підприємства та виробників, що містять велику частку викидів вуглекислого газу в атмосферу. А зараз активно розробляють механізми та проекти щодо його скорочення та переходу на так званий «зелений курс».
Отже, для інвестора є низка обставин, якими він може себе перестрахувати, це і законодавча база та її дотримання, стан розвитку країни та економіки, здатність підприємств та виробників країни бути пристосованими до змін та бути гнучкими. Це яскраво було помічено під час карантинних обмежень, коли масштабні виробництва за можливості змінювали напрям свого продукту чи послуги. Так українська компанія «Венето» динамічно розвиває новий напрям ВенетоМед. Інноваційне виробництво в Черкасах може виробляти за одну зміну близько 5 тисяч комплектів одягу для захисту лікарів, яка відповідає всім європейським стандартам і вимогам якості [2].
В Україні дедалі більше створюється різних механізмів, програм та ініціатив залучення інвестицій. Але найбільш яскравим досягненням є закріплення на законодавчому рівні менеджера для інвестора, так звана «інвест -няня».
Це висококваліфікований фахівець у сфері біржі, фінансових ринків, економіки та управління, що веде інвестора від початку до кінця та забезпечує реалізацію усіх вище описаних гарантій та потреб інвестування. Основним обов’язком менеджера є підбір програм та проектів в яких зацікавлений інвестор, підбирає інструменти, ф’ючерсні угоди чи опціони, а також здійснює хеджування.
Хоча варто зауважити, що з метою реалізації діяльності менеджера для інвестора всі вище описані чинники покращення політики в сфері інвестицій повинні бути реалізовані у найближчі терміни.
Література:
1. Базилевич В.Д. Економічна теорія: Політекономія: підруч. за ред. В.Д. Базилевича. К.: Знання, 2014. 710 с.
2. Всеукраїнський діловий щомісячник «Влада грошей». січень – лютий 2021. № 1-2 (408-409). – К.: ООО «ПАЛП МІЛЛ ПРИНТ». 2021. 78 с.
3. Топчієв О.Г., Мальчикова Д.С., Яворська В.В. Регіоналістика: географічні основи регіонального розвитку і регіональної політики. Навч. посіб. О. Г. Топчієв, Д. С. Мальчикова, В. В. Яворська. – Херсон: ОЛДІ-ПЛЮС, 2015. 372с.
Науковий керівник: викладач кафедри публічного управління та адміністрування Юрчина Ірина Анатоліївна