МВФ дав Україні $700 млн. На що підуть ці кошти

Рада директорів Міжнародного валютного фонду схвалила надання Україні другого траншу за програмою stand-by, яку схвалили півтора року тому.

Попередню домовленість про виділення чергової порції позики на рівні експертів МВФ та українського уряду досягли у жовтні.

Цей транш становитиме близько 700 млн доларів. Перший, який Київ отримав за цією ж програмою у червні 2020, становив більше 2 млрд доларів.

Загалом нинішню програму співпраці з МВФ розраховували на півтора року, за які Україна могла отримати від МВФ до 5 млрд доларів.

Проте після отримання першої порції позики, як і у попередніх програмах, співпраця стала пробуксовувати – Київ не виконував зобов’язання, зафіксовані у меморандумі з МВФ. Тому у рішеннях ради директорів МВФ щодо України важливим є не лише виділення траншу, але й продовження програми до червня 2022 року. Навряд чи Україні за цей час вдасться вибрати усі виділені програмою кошти (станом на зараз у програмі залишилося ще близько 2 млрд доларів), але можливість отримати ще один транш теоретично є.

Виглядає, що хоча чергова порція позики від МВФ є меншою і надійшла пізніше, ніж очікували, коли програма stand-by розпочиналася у червні 2020, ці гроші будуть не зайвими України саме зараз.

І у повідомленні фонду, і в коментарях із Києва особливо підкреслюють, що одним із пріоритетів для українського уряду має бути підтримка “соціально вразливих груп”.

Як пояснив голова парламентського фінансового комітету Данило Гетманцев, йдеться про комунальні субсидії.

Це питання є особливо актуальним з огляду на те, цей опалювальний сезон Україна має пережити в умовах рекордно високих цін на енергоносії.

І президент Зеленський, і прем’єр-міністр Шмигаль запевняють, що підвищення тарифів на тепло цієї зими не буде, а ціни на газ для населення не змінюватимуться для тих, хто має річні контракти із фіксованими тарифами.

Водночас МВФ наполягає не лише на підтримці соціально-незахищених верств населення, але й на тому, щоб в енергетиці не було “квазіфіскальних операцій”.

Простіше кажучи, за умов, коли ціни на енергоносії зростають, фонд радить Україні відкрито і прозоро через механізм субсидій підтримувати тих, хто не може платити ринкові ціни, а не приховувати державні дотації у нижчих тарифах для усіх.

При цьому видатки на субсидії, які уряд закладає у бюджет 2022 року, явно недостатні, – вважають і експерти, і політики, які не входять у провладну більшість.

Спочатку уряд подав проєкт бюджету із видатками на субсидії у 34 млрд грн, а під час першого читання в парламенті їх вирішили збільшити до 38,4 млрд грн.

Представляючи проєкт нового бюджету у вересні урядовці казали, що це на понад 3 млрд грн більше цьогорічних видатків, і що цього буде більш ніж достатньо, аби забезпечити субсидіями усіх, хто їх потребує.

Але у жовтні урядовцям і депутатам довелося терміново збільшувати фінансування субсидій навіть на цей рік, – загальна сума до кінця 2021 року перевищать 47 млрд грн.

І гроші МВФ допоможуть їх профінансувати, адже відкриють для уряду можливість інших запозичень та створять кращі умови для продажу державних цінних паперів.

Втім, субсидії – не єдина стаття видатків, яка потребує підтримки.

За оперативними даними міністерства фінансів, план з доходів державного бюджету виконаний на понад 80% (не в останню чергу завдяки високій інфляції), але видатки бюджету профінансовані лише на 68%.

Уряд розраховував отримати додаткові кошти – до 30 млрд грн – після ухвалення так званого “ресурсного” законопроєкту 5600, який передбачав зміни до близько 40 податків та платежів.

Ще перед літніми канікулами депутати ухвалили цей проєкт у першому читанні. До другого читання до проєкту закону подали понад 11 тисяч поправок, його розгляд в парламенті багато разів відкладали, і, врешті, вирішили перенести розгляд.

Якщо проєкт закону, який бізнес вважає шкідливим, таки не вдасться ухвалити, уряду доведеться шукати інші можливості, щоб профінансувати видатки, вже “заточені” під скандальний “ресурсний” законопроєкт. Не дарма він фігурує у “побажаннях” МВФ до наступного траншу.

Серед інших “маячків” – приборкання інфляції (яка має бути на рівні 5%, а натомість є удвічі більшою), збереження незалежності Національного банку, ефективніше адміністрування податків (включно із запуском Бюро економічної безпеки), реформування державного сектору економіки (включно із приватизацією державних активів), продовження пенсійної реформи (зокрема, й впровадження накопичувальної системи).

А також оприлюднення звіту про використання коштів Фонду боротьби із Covid-19 до кінця цього року.