МОЗ очікує в 2022 році економію близько $ 10 млн від використання механізму ДКД при закупівлі ліків

Київ. 12 грудня. ІНТЕРФАКС-УКРАЇНА – Міністерство охорони здоров’я України очікує, що за підсумками 2022 року економія при закупівлі ліків із використанням механізму договорів керованого доступу (ДКД) становитиме близько $10 млн.

"За результатами укладання договорів керованого доступу з компаніями Sanofi, BioMarin, Takeda щодо лікарських засобів, які раніше вже закуповувалися централізовано, вдасться заощадити лише в 2022 році близько $10 млн", – повідомило відомство на своєму сайті в п’ятницю.

Як повідомили агентству "Інтерфакс-Україна" у комітеті з охорони здоров’я Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА), висновок перших ДКД став результатом довготривалої роботи МОЗ, проєкту міжнародної технічної допомоги USAID SAFEMed, ДП "Медичні закупівлі України" (МОЗ), команди з оцінки медичних технологій, бізнес асоціацій та безпосередньо експертів від міжнародних фармацевтичних виробників, яка розпочалася ще у 2017 році.

"Впевнені, що застосування ДКД на практиці доведе свою ефективність як одного із сучасних механізмів доступу до інновацій, а його застосування набуде подальшого розвитку, забезпечуючи і надалі пацієнтів надсучасною терапією за рахунок коштів державного бюджету", – наголосили у комітеті ЄБА.

При цьому Комітет висловив вдячність "представникам міжнародних фармацевтичних компаній, які, незважаючи на умови, спричинені війною Росії проти України, продовжують інвестиційну діяльність та приводять до України інноваційні продукти, чим забезпечують наших громадян таким життєво необхідним лікуванням".

Як повідомлялося, у 2022 році Україна вперше при використанні механізму ДКД закупила лікарські засоби за кошти держбюджету. ДКД укладено з компанією Roche на закупівлю препарату "Рисдиплам" для лікування дітей, хворих на спинальну м’язову атрофію (СМА).

Список препаратів, які закуповуватимуться за ДКД, затверджено згідно з постановою Кабінету Міністрів України 9 грудня.

Договір керованого доступу широко застосовується у країнах. Використовуючи його як інструмент, держава входить у прямі переговори з виробниками оригінальних (інноваційних) препаратів. Результатом таких переговорів зазвичай є угода, яка містить низку конфіденційних умов, зокрема й ціну на препарат.

Отримавши від держави певні гарантії, зокрема щодо обсягів закупівлі лікарського засобу, виробники, як правило, надають ексклюзивну ціну на ліки, яка не підлягає розголошенню. Однак той факт, що переговори є конфіденційними, зовсім не означає, що вони не контролюються. Матеріали таких переговорів зберігаються в установленому порядку, їх можуть перевірити контролюючі органи із дотриманням зобов’язання про нерозголошення.

Фармкомпанії готові постачати препарати за зниженою вартістю в рамках механізму ДКД на умовах конфіденційності та без застосування процедур публічних тендерів. За такою процедурою деякі країни закуповують ліки більш як від 250 захворювань.

У вересні 2021 року Верховна Рада прийняла у другому читанні та в цілому законопроєкт №4662, що забезпечив можливість закупівлі лікарських засобів з ДКД.