FOLLOW US ON SOCIAL

Posted On

29
Березень
2021

МІНЕРАЛІЗАЦІЯ ПИТНИХ ВОД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Мальченко Таісія

Джурин Марія

(Київ, Україна)

ЕКОЛОГІЯ

(Глобальні та регіональні екологічні проблеми)

МІНЕРАЛІЗАЦІЯ ПИТНИХ ВОД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Актуальність даної роботи полягає в тому, що стрімкий розвиток технологій та техногенне навантаження впливають на стан навколишнього середовища в цілому. Питна вода – це важливий ресурс сьогодення. Будь-які зміни у її складі несуть за собою низку проблем.

Беручи до уваги той факт, що Україна розділена на регіони та області, а в кожній області своя промисловість та свій рівень забруднення, в даній роботі розглянемо проблеми вод Житомирської області. Розглядаючи територіальне місцерозташування Житомирської області, можна одразу зробити висновки, що регіон потрапляє у радіус забруднення наслідками аварії на ЧАЕС. Географічна мережа наземних річок Житомирської області налічує близько 221 річку та поділяється на 2 басейни: басейн Прип’яті та басейн Дніпра. Житомирська область повністю розміщена в межах басейну р. Дніпра.  Найбільша частина області належить басейну правої притоки Дніпра – р. Прип’ять (54%), в басейні р. Тетерів розміщено 38% її території, в басейні Ірпеня – 3,5%, в басейні р. Рось – 4,5%. За даними Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, можна виділити найбільш забруднені райони Житомирської області: Коростенский район, Лугинський район, Народицький район (найбільший показник вмісту цезію в ґрунті – с. Лозниця 547,8), Овруцький район. Через ці райони протікає переважна більшість не тільки надземних річок, а й підземних, саме тому цезій та його складові в більшій мірі потрапляють у воду через ґрунт. Разом з тим, річки Прип’ятського басейну, що беруть витоки поряд з зоною відчуження несуть у собі важкі метали та радіонукліди.

За даними Державного агентства водних ресурсів можна отримати список підприємств, які, за офіційними даними Держводагентства, забруднюють річки у відповідному регіоні. Ці підприємства відповідальні за значну частину забруднення в річках. На жаль, дані про точні координати місць, де вони скидають речовини-забруднювачі, відсутні. Підприємства зобов’язані очищувати всю воду, яку скидають у річки. Проте вони не можуть цього зробити, так як мають застарілі технології, а модернізація коштує надто дорого. Іноді необхідне обладнання взагалі відсутнє. Тому деякі підприємства свідомо економлять на очисних спорудах, щоб отримати додатковий прибуток. В таких випадках держава може надати підприємству право скидати в річки забруднену воду. Проте, кількість речовин, які вони можуть скинути, обмежують. Найбільшим забруднювачем поверхневих вод у Житомирській області є ТОВ “Комплекс екологічних споруд” м. Бердичів з ГДС (0.49 млн.куб.), де 1 куб.м складає 1000л. На другому місці Коростишівське міське комунальне підприємство “Водоканал” з ГДС (0.482 млн. куб).

В ході роботі будуть розглянуті питання, пов’язані з оцінкою якісних і кількісних показників якості водних басейнів річок Житомирської області, на прикладі річок Тетерів і Рось, які протікають в межах Житомирської та Київської областей. Головним моментом таких досліджень стало визначення наслідків та чинників забруднень, розвитку та модернізації систем водоочищеня, визначення параметрів та обсягів мінералізації питних вод.

Водозабезпечення міст Овруча, Радомишля, Коростишева, Андрушівки, Баранівки, селищ міського типу Чуднів, Попільня, Любар, Ружин та інших населених пунктів і потреб сільськогосподарського виробництва здійснюється в основному з підземних джерел. Сільським господарством забрано 135,4 млн.м³ води, що на 1,2 млн.м³ більше попереднього року.

Переважна кількість азоту, фосфату та калію, більшою мірою надходить у води саме через сільськогосподарські угіддя, які обробляють добривами та пестицидами. Разом з атмосферними опадами та поливом, ця «суміш» потрапляє до підземних та надземних річок, виникає «дифузне забруднення».

За результатами дослідження Житомирської області, можна помітити, що якість природніх вод залежить від кліматичних умов та рівня забрудненості навколишнього середовища.

Для покращення якості води в річках та недопущення подальшого забруднення водних екосистем, необхідно впроваджувати нові технології очистки зворотних вод, здійснювати посилений контроль за господарською діяльністю на водних об’єктах та землях водного фонду, не допускати несанкціонованих скидів стічних вод у водоприймачі.

Науковий керівник: кандидат технічних наук,

доцент Жукова Олена Григорівна

 

UserComment

Valuable Users idea's
0 Comments

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *