МАЛИЙ БІЗНЕС В УКРАЇНІ. СТАБІЛІЗАЦІЯ ЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ МАЛОГО БІЗНЕСУ ПІД ЧАС ПАНДЕМІЇ COVID-19 ОПИРАЮЧИСЬ НА ПОЛІТИЧНИЙ ДОСВІД УРЯДУ КРАЇН ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

Лупак Віталій

(Рівне, Україна)

ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВА ТА УПРАВЛІННЯ

(Державне регулювання економікою)

МАЛИЙ БІЗНЕС В УКРАЇНІ. СТАБІЛІЗАЦІЯ ЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ МАЛОГО БІЗНЕСУ ПІД ЧАС ПАНДЕМІЇ COVID-19 ОПИРАЮЧИСЬ НА ПОЛІТИЧНИЙ ДОСВІД УРЯДУ КРАЇН ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

Розглянувши будову економічної системи більшості країн ЄС , стає очевидно, що малий бізнес посідає першочергові позиції, оскільки будується на ряді суттєвих переваг. Він швидко адаптується до змін кон’юнктури ринку, володіє високим рівень гнучкості та має провідну якість конкурувати в різних галузях, швидко бере до уваги потреби клієнтів тощо. Він складає левову частку соціально-економічного розвитку: більш ніж 20 млн. підприємств, на які припадає 57% загального обороту, 53% доданої вартості та близько 70% зайнятих. Але значна частина малого бізнесу потерпає від обмежень, які запроваджує уряд України. В чому суть та яким чином можна покращити бізнес клімат України опираючись на досвід країн ЄС викладено в цій науковій роботі.

Метою роботи є аналіз літературних джерел і вивчення різноманітності досвіду країн європейського союзу, які застосовують правові методи вирішення економічних проблем, вивчення кейсів з кризис-менеджменту та дослідження впливу пандемії COVID-19 на малий бізнес.

У 2014 р. урядом Ураїни розпочато реалізацію широкого комплексу реформ, включаючи структурні реформи у всіх галузях економіки, з метою виконання своїх зобов’язань в рамках Угоди про асоціацію між ЄС та Україною та ПВЗВТ. Серед ключових пріоритетів – дерегуляція, реформа системи судочинства, адміністрування податків та програма посиленої боротьби з корупцією. Прогрес відчутний, хоча й нерівномірний, а спротив окремим найбільш чутливим заходам – достатньо сильний.

Проте цей прогрес було визнано після покращення показників України у сфері зовнішньої торгівлі, отримання електроенергії, видачі дозволів на будівництво та захисту міноритарних інвесторів за результатами рейтингу Світового Банку Doing Business, в якому Україна у 2020 р. посіла 64-е місце, що на 19 позицій вище у порівнянні з показником 2016 р. (World Bank, 2019[1]) Країна посіла нижче 85-е місце в Індексі глобальної конкурентоспроможності (ІГК) Світового економічного форуму за 2019 р., що частково відображає ширший спектр проблем, наведених в індексі (World Economic Forum, 2019)[2].

Хоча протягом усього періоду економічних реформ чимало сказано про необхідність розвитку в Україні малого бізнесу, в реаліях нашого часу стан його розвитку залишається невтішним. Проблема полягає навіть не в кількісних параметрах цієї сфери, які поступово поліпшуються, а насамперед – у правовій структурі малого бізнесу, його зосередженості на посередницьких операціях, устики конституційних прав через введення карантину вихідного дня, роздробленості та практичній відсутності дієвої співпраці з великими підприємствами.

За умов глобалізації національної економічної системи та посилення конкуренції малі підприємства постали перед дуже серйозними проблемами одна з яких це карантинні обмеження, які введенні в Україні в зв’язку з поширенням пандемії COVID-19. Вони опинилися у досить невигідному становищі в наслідок зменшення виробничих обсягів. Негативно позначається їх обмежений доступ до стартового капіталу та можливостей залучення фінансових ресурсів, до інформації і нових технологій, кадрових ресурсів. Тому потрібні суттєві зміни у сфері законодавста і еокноміки.

Посилаючись на кейс країн ЄС можна запровадити низку подібних програм підтримки малого бізнесу.

До прикладу, Італія планує використати 20% ВВП, щоб протидіяти економічним наслідкам пандемії. Так, самозайнятим будуть сплачувати 600 євро упродовж 3 місяців, а роботодавцям готові компенсувати 50% від зарплат протягом 9 тижнів максимум. До того ж, магазинам та маленьким лавкам надаються 60%-податкові кредити на оренду.

Німеччина розгорнула одну з найбільш масштабних програм економічної підтримки, на яку було виділено 37% ВВП країни.

Як висновок можу зазначити, звичайно, у порівнянні з розвиненими країнами в Україні немає економічних можливостей впроваджувати обширні програми допомоги. Натомість з боку українського Уряду має бути прийнята низка рішень, які передбачають тимчасові послаблення для бізнесу під час карантину. Але оглядаючи всю ситуацію, яка існує в економічній і політичній сфері нашої держави цього буде мало, тому насамперед, щоб дати бізнесу часу на відновлення, було б правильно продовжити дії пільгових умов і після карантину.

Лише шляхом проведення зазначених змін, опираючись на кейс країн Європейського Союзу можна створити необхідні умови для поліпшення інвестиційного клімату та розвитку бізнесу і економіки в цілому. І я глибоко переконаний, що зволікати із цим ніяк не можна.

Література:

1. World Wide Web Foundation (2018), Open Data Barometer – Leaders Edition, From Promise to Progress, World Wide Web Foundation, Washington, DC, https://opendatabarometer.org/doc/leadersEdition/ODB-leadersEdition-Report.pdf.
2. World Economic Forum (2019), The Global Competitiveness Report 2019, World Economic Forum, Geneva, http://reports.weforum.org/global-competitiveness-report-2019/.

Науковий керівник: методист заочного відділення, викладач економічних дисциплін Пастушенко Наталія Володимирівна