Легалізація смертної кари в україні: питання теорії та практики

Демиденко Д. С.
(Дніпро, Україна)
ПРАВО
(Конституційне право)
ЛЕГАЛІЗАЦІЯ СМЕРТНОЇ КАРИ В УКРАЇНІ: ПИТАННЯ ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИКИ
У сучасному цивілізованому суспільстві смертна кара в багатьох юрисдикціях є незаконною, однак існують держави, для яких вона є законним кримінальним покаранням за скоєння надзвичайно тяжких злочинів. Безперечно, смертна кара є негуманним способом покарання, але існує позиція щодо існування таких злочинів, які можуть бути визнані співрозмірними із зазначеним видом покарань. Для України як держави, яка визнає життя та здоров’я людини і громадянина найвищою соціальною цінністю, питання запровадження смертної кари в контексті боротьби зі злочинністю набуває значної актуальності.
Варто наголосити, що смертна кара в Україні була остаточно скасована ще у 2000 році і скоріше вже не буде повернута, адже це суперечить вимогам Ради Європи. Проте, заклики до збільшення строгості покарань, в тому числі заклики до повернення страти, можна почути в Україні сьогодні. Д.С. Лихачов зазначив: «Смертна кара виховує байдужість до чужого життя, створює ефект звикання до смерті, викликає поява професійних убивць від правоохоронних органів (ті нещасні, що призводять смертний вирок у виконання. Хто думав про них і їх подальшу долю?) А мені довелося чути сповідь людини, який розстріляв за постановами «трійок» не одну сотню людей, а потім став бандитом-вбивцею через придбану внутрішньої потреби вбивати. Знецінення людського життя небезпечно» [1]. Ми можемо сказати, що знецінення людського життя небезпечно: смертна кара буде виховувати байдужість до чужого життя та створювати ефект звикання до смерті людини. Тому така якість характеру, як гуманність в сучасному суспільстві загубить свою цінність, на жаль, може і зникнути зовсім.
Проблема цього питання полягає у тому, що громадянське суспільство не має єдиної позиції з цього питання. За кримінальним кодексом України / Стаття 115. Умисне вбивство: злочинець карається позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі. Злочинець – буде жити! Це і не влаштовує більшість населення, людина вбила людину, чому вона має жити? А якщо вона вийде на волю і продовжить вбивати? І ось тут розподіляються на дві різні барикади «гуманність» й «справедливість». Хтось вважає, що людина яка скоїла вбивство повинна поплатитися життям, але ж це не гуманно.
Валентина Матвієнко вважає, що повертати смертну кару не потрібно, хоча дискусія в цій ситуації доречна. Вона зазначила, що: «Повернення смертної кари проблему не вирішить. Якщо говорити про тяжкість покарання для злочинця, то ще невідомо, що важче — смертна кара або довічне ув’язнення. Я взагалі проти того, щоб вбивали людей, проти будь-яких форм вбивства. Смертна кара — це все-таки позбавлення життя, нехай навіть злочинця і лиходія.» Аналізуючи цю точку зору хочу виділити, що одним із найбільш поширених аргументів на користь смертної кари є те, що ув’язнення — це надто дорого, і тому людей, що скоїли тяжкі злочини, з економічної точки зору доцільніше страчувати. Але смертна кара обходиться значно дорожче, ніж довічне ув’язнення. Згідно зі звітом про низку досліджень у США, намагання присудити смертний вирок коштували дорожче в усіх проаналізованих штатах — наприклад, у Нью-Мексико, Орегоні, Пенсильванії, Індіані та багатьох інших. Зазначено також, що, наприклад, у Небрасці держава витрачає 14,6 млн доларів на рік тільки для того, щоб підтримувати інфраструктуру, потрібну для забезпечення можливості виконання смертної кари. [2] Тому цей вид покарання не розв’язувати економічне питання нашої держави.
Зазначимо, що смертна кара — залізна гарантія, що повторного злочину конкретною людиною більше не буде.
• Позбавлення життя злочинця попереджає інших членів суспільства про наслідки порушення законів.
• Настрій суспільства до маніяка, яке здійснило бузувірські вбивства, особливо стосовно дітей, однозначно і безповоротно.
• Якщо суспільство не буде відчувати соціальної справедливості, то знизиться рівень довіри до держави.
Таким чином, ми можемо зазначити, що смертна кара — не те питання де можна ділити на чорне і біле. Практика смертної кари в надзвичайних обставинах існує у Великобританії, Ізраїлі, Швейцарії та Нової Зеландії. При впровадженні такої практики, можливо, що необов’язково зовсім застосовувати смертну кару. Відчуття того, що вища міра існує, з одного боку заспокоїть соціум, який знаходиться в групі ризику більше тих, хто, наприклад, відправляє своїх дітей в приватні охоронні школи.
Література:
1. Електронний ресурс. Режим доступу: http://gtlaw.ru/2019/10/15/argumenty-za-i-protiv-vozvrashheniya-smertnoj-kazni/
2. Електронний ресурс. Режим доступу: https://politkrytyka.org/2019/09/05/chy-spravdi-smertna-kara-desheve-j-ekonomichno-dotsilne-pokarannya-za-zlochyny/
Науковий керівник: кандидат юридичних наук,
доцент Задаля Д.К.