Недавні записи
- VІ Міжнародний тифлофорум«Розвиток, освіта та реабілітація людей із порушеннями зору: виклики сьогодення та інновації» 07.11.2024
- Огляд ринку праці в Італії у 2024 році та роль у ньому українців – Experts Club 04.11.2024
- Початок співпраці між Радою національних спільнот України та Міжнародною комісією з прав людини 02.11.2024
- Український виробник вогнезахисту Ковлар Груп удвічі збільшив випуск продукції 31.10.2024
- Відбувся Німецько-український семінар оборонних індустрій DFNC2: German Edition 29.10.2024
КримSOS пропонує 10 порад дитячого психолога для батьків у воєнний час
Багато мам, які через війну поїхали за кордон або в інші міста, помічають зміни у поведінці своїх дітей. Здавалося б, що там уже нічого страшного не відбувається, немає сирен та вибухів. Але у малюків з’являються різні тривожні симптоми: заїкання, нетримання або запори, плаксивість, прилипливість, проблеми зі сном, з їжею, регрес у поведінці, нав’язливі звуки та рухи. Це реакція від пережитого стресу чи травми, розповідає дитячий психолог для батьків Олена Скорик.
“Загалом, поява тілесних симптомів – це непоганий знак. Психіка вийшла зі стану шоку та мобілізації. Почався наступний етап – коли в безпечному місці відбувається вже відреагування пережитого. Дітки переповнені тривогою всередині та її настільки багато, що тіло підключається та допомагає її випустити”, – пояснює Альона.
Вона нагадала, що батькам потрібно знайти шляхи для виходу цих емоцій, наситити дитину контактом із близькою людиною та показати, що вона у безпеці.
Читайте поради Олени Скорик для батьків, які зіткнулися зі схожими реакціями дітей через війну:
- Робіть масажі з проминаючими рухами і легким простукуванням. Додайте слова любов та поцілунки – промовляйте “мої золоті ручки, мої солодкі ніжки, улюблений животик” тощо.
Важливо: чим менше дитина – тим більше акцентуйтесь на роботі з тілом. - Ліпіть, малюйте, збирайте конструктор, сортуйте щось – що більше любить ваша дитина.
- Якщо є дудочки, повітряні кульки, мильні бульки – дмухати. Якщо ні – грати в гру «видих – задуємо свічку (уявну чи реальну), вдих – нюхаємо якусь дуже приємну квітку). Можна також співати пісень.
- Стрибати, бігати, тупотіти, танцювати, кричати.
- Багато обіймати, брати на руки, качати, як маленьку дитинку.
- Можна спорудити гніздечко, кокон з ковдр у ліжку і разом довго валятися, читати там книжки, якщо любить, або просто балакати.
- Не уникати обговорення того, що сталося. Навпаки, простою доступною мовою поясніть, що трапилося, послухайте питання, почуття, спогади – все, що дитина хоче розповісти про це.
Обов’язково на завершення розмови наголошувати на тому, що «ти зараз у безпеці», «мама з тобою поруч», «ми впоралися». - Мріяти про майбутнє після війни, про зустрічі з дорогими.
- Дбати, як про маленьку ляльку, грати в малюка. Якщо дитині подобається – сповивати навіть.
- Добре, якщо малюк може плакати про щось зараз, хай навіть про якусь дрібницю.
“Тримайте на ручках, не перемикайте увагу, а давайте вийти цим сльозам – вони цілющі, – пише Альона, – Все робіть м’яко, не нав’язуючи, слідуючи за дитиною. Якщо відмовляється – пробуємо інше зі списку. Через час можна повернутися і спробувати знову”.
Пам’ятайте також про свій психологічний стан. Врівноважений стан батьків – запорука зниження тривоги у дитини. Подивіться п’ять порад щодо зниження стресу від психотерапевта Тані Мостицької.