Інвестиційна привабливість сільськогосподарського землекористування: специфіка та проблеми оцінки

Бондаренко Софія Іванівна

студентка 4 курсу, спеціальність 292 «Міжнародні економічні відносини» Сумський державний університет

 Інвестиційна привабливість сільськогосподарського землекористування: специфіка та проблеми оцінки

Інвестиційну привабливість сільськогосподарського землекористування, як специфічної галузі природокористування, слід розглядати у якості [1, с. 253]:

• реального процесу зміни інвестиційної привабливості окремих об’єктів природокористування та природокористування в цілому, що передбачає динамічний аналіз явища у просторі і часі;
• економічного поняття, тобто узагальнююче теоретичне та абстрактне відображення існуючого економічного явища під впливом оточуючого природного середовища та дії сукупності значимих факторів;
• економічного явища, що фактично відображає сучасний стан привабливості об’єктів природокористування щодо вкладення інвестицій з різних джерел інвестування та їх походження на різноманітних рівнях управління.

Забезпечення інвестиційної привабливості сільськогосподарського землекористування повинно бути засновано на засадах, що загалом притаманні природокористуванню, а саме [2, с. 310]:

• системного підходу та розглядається як відкрита система взаємодіючих та взаємозалежних факторів та умов, що створює єдине економічне явище, об’єднано в сукупності в інтегральну характеристику та відображається системою показників;
• процесного підходу, яке аналізує інвестиційну привабливість з позиції динамічного процессу та перетворення його, трансформації та розвитку;
• функціонального підходу, що характеризує взаємозалежний аналіз функцій, властивостей, якості інвестиційних об’єктів, товарів, послуг та інше.

До основних загальних принципів формування оцінок інвестиційної привабливості сільськогосподарського землекористування мають відноситись [179, с. 311]:

• погодження з основними положеннями та принципами сталого розвитку та стратегії розвитку України та регіону зокрема;
• підтримка пропорціональності між використанням, охороною, відтворенням та відновленням природних ресурсів та якістю навколишнього природного середовища, досягнення екологічної безпеки та подолання екологічних ризиків та загроз;
• інформаційна забезпеченість, повнота та достовірність статистичних та інших даних;
• оцінка процесів та результатів формування інвестиційної привабливості природокористування не тільки з позиції функціонування та розвитку об’єктів та складових функціональних елементів сфери природокористування, а також для суспільства в цілому;
• стратегічне управління формуванням інвестиційної привабливості природокористування щодо взаємозв’язку з обліком довгострокових цілей та завдань розвитку, наслідків
• для суспільства;
• об’єктивність сформованих результатів та їх використання в теорії та практиці управління економікою.

Сучасні науково-методичні підходи до оцінки інвестиційної привабливості сільськогосподарського землекористування зводяться до побудови економіко-статистичних та математичних моделей. Розкриємо їх методологічні особливості [3]:

• формування інформаційної бази дослідження інвестиційної привабливості забезпечується суб’єктивним відбором системи рамочних показників, диференційованих за кількістю, структурою та економічним змістом, з подальшим обчисленням вагових коефіцієнтів, які визначають їх значимість;
• критеріальним показником оцінки інвестиційної привабливості виступає інтегральна характеристика, здебільшого виражена певним числом, наприклад, х на числовій шкалі Х, де існує число х⁺, що характеризує найкращий стан досліджуваного об’єкта, і число х^–, яке

ідентифікує його найгірший стан; таким чином, будь-який стан аналізованої еколого-економічної системи може бути представлений числовим значенням х на інтервалі (х^–; х⁺);

• за результатами обчислення інтегрального показника надається дискретна або діапазонна оцінка інвестиційної привабливості, підкріплена, як правило, вербальною характеристикою ступеня її прояву («висока»,

«середня», «низька»).

Проведений аналіз свідчить, що існуючі методи досліджень інвестиційної привабливості сільськогосподарського землекористування носять загальносистемний, а не суто інвестиційний характер та не орієнтовані на інвестора, оскільки продукують такі її числові та лінгвістичні оцінки, які несуть у собі закриту інформацію щодо якості інвестицій, дезорієнтують інвестора у прийнятті об’єктивних інвестиційних рішень та унеможливлюють їх альтернативний вибір. Ці недоліки усуваються із застосуванням концепції якості інвестицій, орієнтованої на врахування та узгодження цілей об’єкта (ЕЕС) та суб’єкта (інвестора) оцінки інвестиційної привабливості. Обґрунтуємо нашу позицію методологічно.

Досить очевидно, що застосування категорії якості інвестицій у практичних розрахунках дозволяє здійснювати оцінку інвестиційної привабливості сільськогосподарського землекористування на більш упорядкованій теоретико-методологічній основі, чітко окреслюючи напрямки оцінок – за показниками відтворення еколого-економічної системи та дохідності залучуваних інвестицій. Оскільки якість інвестицій та інвестиційна привабливість природогосподарювання є своєрідними формами взаємодії інвестиційного інтересу (у частині здатності інвестицій приносити дохід їх власнику) та інвестиційної потреби (у частині забезпечення відтворення еколого-економічних систем), остільки узгодження подібної взаємодії на засадах оптимізації [4, с. 115-135] виступає запорукою сталого природогосподарювання [5, с. 236]. Відтак, інвестиційну привабливість сільськогосподарського землекористування доцільно розглядати з позиції можливості оптимізації якості інвестиційних вкладень. Тож при побудові економіко-математичних моделей інвестиційна привабливість сільськогосподарського землекористування виступатиме функцією якості інвестицій.

Список використаної літератури:

1. Рассадникова С. Значення та функції формування інвестиційної привабливості природокористування/ С. Рассадникова// Матеріали Другої науково-практичної конференції «Сталий розвиток та екологічна безпека суспільства в економічних трансформаціях» (Бахчисарай, 23–24 вересня 2010 р.). – Бахчисарай, – 492 с. – С. 252–254.
2. Рассадникова С. Базові принципи формування інвестиційної привабливості природокористування/С. Рассадникова// Економічні інновації. – 2010. – Вип. – С. 308–315.
3. Мареха І. Визначення якості інвестицій як основи удосконалення оцінок інвестиційної привабливості еколого-економічних систем/ І. Мареха, Н. Мішеніна// Материалы 16-й Международной научно-методической конференции «Технологии ХХІ века» (Алушта, 6–11 сентября 2010 г.). – Алушта, – Ч. 2. – 95 с. – С. 25–26.
4. Markowitz M. Portfolio Selection. Efficient Diversification of Investments: мonograph/H.M. Markowitz. – New York; London: Cowles Foundation, 1959. – 356 р.
5. Тихомиров Н.П. Риск-анализ в экономике: монография/ Н.П. Тихомиров, Т.М. Тихомирова. – М.: ЗАО «Издательство «Экономика», – 318 с.

Керівник: Мареха І.С., кандидат економічних наук, старший викладач кафедри міжнародних економічних відносин