Інноваційна діяльність педагога у навчальному процесі

Петрюк Богдан Васильович

доцент кафедри загальної хірургії

Буковинський державний медичний університет

ОСВІТА (Сучасні методи викладання)

Інноваційна діяльність педагога у навчальному процесі

Важливою складовою освітнього процесу є інноваційна діяльність педагога [1]. Вона має свої особливості у викладачів ВНЗ медичного спрямування та передбачає відносну свободу їх дій. У зв’язку зі специфікою пошукової, новаторскої роботи інноваційна діяльність педагогів нерідко здійснюється за межами існуючого досвіду, тому лише частково може бути врегульована та контрольована діючими інститутами в галузі освіти. Тому у переважній більшості випадків необхідно довіряти дослідникові, новатору. При цьому варто сподіватись, що у процесі вільного пошуку істини, нових оригінальних рішень і способів вирішення нагальних завдань, які завжди стоять перед суспільством, він не застосує засобів, здатних у подальшому заподіяти шкоду інтересам цього ж суспільства.

Отже, свобода творчості завжди мусить поєднуватися з особистою відповідальністю суб’єкта інноваційного пошуку [2]. Така необхідність інноваційного спрямування педагогічної діяльності в сучасних умовах розвитку суспільства, культури та освіти визначається низкою багатьох обставин, серед яких слід назвати наступні:

• соціально-економічні зміни, що відбулися в суспільстві та зумовили необхідність радикального оновлення системи освіти, методики й технології організації навчально-виховного процесу в навчальних закладах різного спрямування;
• інноваційна спрямованість діяльності педагога, котра і надалі залишається засобом удосконалення освітньої політики;
• підсилення гуманітаризації навчального процесу: періодичні зміни обсягу та змісту навчальних дисциплін, введення нових навчальних предметів, що вимагає постійного пошуку сучасних інформаційних джерел, технологій навчання та організаційних форм;
• суттєве зростання ролі та авторитету педагогічних знань в учительському середовищі, актуалізація підвищення рівня професійної майстерності;
• зміна ставлення самих педагогів до навчального процесу, їх розуміння необхідності засвоєння нових технологій в галузі освіти.

В умовах жорсткої регламентації змісту навчально-виховного процесу педагог був обмежений не лише у самостійному обиранні нових програм і підручників, але й у використанні більш сучасних і ефективних способів, методик педагогічної роботи. На даний час інноваційна діяльність в галузі освіти набуває селективного, дослідницького характеру. Саме тому важливим напрямком діяльності керівників педагогічних закладів, колективів, методичних служб у галузі освіти стає аналіз й оцінка педагогічних інновацій, створення необхідних умов для їх успішної розробки та застосування. При цьому обов’язково враховуються інші сторони суспільного життя, зокрема входження освітніх закладів у ринкові стосунки, які формують реальну ситуацію щодо їх конкурентноспроможності. В основі інноваційних процесів лежать такі освітні засоби та методики, як застосування сучасних інформаційних технологій, інтеграція змісту освіти, диференційоване, проектне, проблемне, програмоване та модульне навчання.

Література:

1. Інноваційні процеси в освіті: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів/ М.О. Аузіна, А.М. Возна; Нац. банк України, Львів. банк. ін-т. – Л., 2003. – 103 с.
2. Історія української школи і педагогіки: хрестоматія/ [уклад. О.О. Любар]; за ред. В.Г. Кременя. – К.: Знання, 2005. – 767 с.