Інквізиційний принцип в адміністративному праві

Мкртчян К.А.
(Дніпро, Україна)
ПРАВО
(Адміністративне та фінансове право)
ІНКВІЗИЦІЙНИЙ ПРИНЦИП В АДМІНІСТРАТИВНОМУ ПРАВІ
“Вона прямо між нами. Віна універсальна. Віна ніколи не спить: виконавча влада. “Це влучне формулювання було видано в 1966 році німецьким юристом та професором державного права Еріхом Кауфманом [1]. Саме так, він характеризує виконавчу владу як “вічну владу”. Без виконавчої влади, яка виконує та організовує центральні завдання, функціонування держави немислимо. Жити в порядку було б неможливо. Отже, сама виконавча влада повинна бути більш ефективною за допомогою відповідного закону (тобто “виконавча влада”). Тому адміністративне право – це перш за все ідея порядку: адміністративне право регулює та гарантує здатність органів виконавчої влади виконувати закони та вирішувати проблеми. Він надає органам виконавчої влади можливість ефективно, грамотно та відповідно до закона виконувати свої завдання, визначати форми виконавчої діяльності та регулювати структуру та організацію процедури. Це одна сторона проблеми.
У той же час адміністративне право не лише надає виконавчій владі можливість виконувати свої завдання, але й обмежує їх у міру необхідності. Це інша сторона. Адміністративне право повинно забезпечити, щоб виконавча влада діяла відповідно до закона, тобто відповідала конституції та законам, а також здійснювала діяльність законодавчих органів та уряду. Громадянин повинен мати впевненість, що держава буде поводитися з цим відповідно до закона і що виконавча влада не буде діяти довільно. Така довіра обґрунтована та забезпечується, зокрема, належним судочинством та повноваженнями судового контролю. Тому загалом мова піде про організацію судочинства, тобто про процедуру – регулювання виконавчого та адміністративного судів [2].
Як ідея порядку, правильний закон, як і будь-яка юридична конструкція, характеризується процесуальними принципами. Це також стосується права на адміністративні провадження (орієнтовані насамперед на виконавчу владу) та адміністративні провадження (які регулюють процедуру оцінки справ в адміністративних судах).
Принцип розслідування обставин справи про надання послуги (синонім: принцип дослідження або принцип інквізиції) є наступним – центральним – принципом адміністративного права. Він бере участь в адміністративному судочинстві. Можна також сказати: інквізиційний принцип в адміністративному судочинстві постійно триває. Однак у правильній процедурі та в правильному процесі – на основі функцій цей принцип проявляється по-різному і має інший обсяг. Крім того, принцип інквізиції буде викладений в адміністративному процесі за його основними ознаками. Подібності та відмінності відзначаються одночасно. Однак, перш за все, слід розкрити таке питання: і виконавчий, і інквізиційний принцип є невід’ємною частиною процесуального принципу. Це стосується також адміністративної процедури та адміністративного процесу, що слідує за нею (за певних обставин у конкретній справі) [3].
Право учасників бути заслуханими враховує не тільки їх процесуальну позицію, але і, на думку конституційного суду, є “передумовою прийняття правильного рішення”. Отже, сторони, як правило, повинні бути заслухані не лише через їх процесуальний статус, а й тому, що зауваження сторін є частиною належного розслідування обставин справи. Учасник ніколи не може лікуватися лише суб’єктом процедури. Він повинен мати можливість бути вислуханим з його запереченнями.
За результатами розслідування “обставини справи, які виконавчий орган встановив та базується на прийнятті ним рішень”. Це результат усього вивчення обставин справи та їх оцінки виконавчою владою, що характеризується принципом інквізиції. Це означає, що орган виконавчої влади в письмовій формі підсумовує та фіксує результати провадження на основі інквізиційного принципу, а потім приймає рішення щодо конкретної справи на основі цієї фактичної підстави – тобто, виходячи з «фактичних обставин справи».
Література:
1. Тимощук В. П. Процедура прийняття адміністративних актів : питання правового регулювання: дис. … кандидата юрид. наук : 12.00.07. Київ, 2016. 214 с.
2. Коломоєць Т.О. Адміністративне право України : підручник. Київ : Істина, 2011. 480 с.
3. Авер’янов В. Нова доктрина українського адміністративного права : концептуальні позиції . Право України. 2015. № 5. С. 11–17.
4. Тимощук В.П. Адміністративна процедура та адміністративні послуги. Зарубіжний досвід і пропозиції для України . Київ : Факт, 2013. 496 с.
5. Битяк Ю.П. Адміністративне право України : підручник. Київ : Юрінком Інтер, 2015. 544 с.
6. Коломоєць Т. О. Адміністративно-правове регулювання порядку створення і діяльності товариств з обмеженою відповідальністю в Україні : монографія. Запоріжжя : ЗНУ, 2010. 290 с.
Науковий керівник: кандидат юридичних наук
доцент Задаля Д.К.