Недавні записи
- Аналіз цін на овочі та фрукти в Україні у 2025 році 12.01.2025
- Аналіз будівельного ринку України у 2024 році – директор Rauta 10.01.2025
- У 2024 році Китай став найбільшим торговим партнером Сербії 07.01.2025
- Порівняння вартості ведення бізнесу на Балканах: аналіз і ключові висновки 05.01.2025
- Особливості податкової системи Нідерландів – короткий аналіз 28.12.2024
Інклюзивна компетентність як небхідна складова професійного становлення соціального педагога
Петришин Людмила
(Тернопіль, Україна)
ОСВІТА
(Соціальна педагогіка)
ІНКЛЮЗИВНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ЯК НЕБХІДНА СКЛАДОВА ПРОФЕСІЙНОГО СТАНОВЛЕННЯ СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА
На сучасному етапі суспільного розвитку, освітня спільнота накопичила значний досвід залучення дітей з особливостями розвитку в загальноосвітні навчально-виховні заклади, тому перед соціальними педагогами інклюзивного навчального закладу постає важливе завдання – здійснювати розвиток гармонійної компетентної особистості дитини з особливими потребами.
Науковці зауважують, що насамперед питання соціальної інклюзії повинні знайти своє відображення у сфері освітньої політики, тому що освітня система є віддзеркаленням стану суспільства й водночас важливим засобом його перебудови. Досліджуючи інклюзивну компетентність, ми базувались на наукових висновках дослідників про професійну компетентність (І. Войціх, Т.Гладун, О. Гноєвська, І. Демченко, І. Левчик, І. Осадченко, Т. П’ятаковової, Е. Рамзані, Л. Сухоставська та ін.), зазначимо, що під поняттям професійна компетентність майбутніх соціальних педагогів розуміється їх теоретична здатність та практична готовність якісно виконувати посадові обовʼязки в рамках соціально-педагогічної діяльності, окресленої професійними функціями та чинними нормативно-правовими засадами [1; 2; 3; 4; 5].
У процесі аналізу наукових джерел ми не виявили трактування категорії « інклюзивна компетентність соціального педагога/працівника». Проте вона характеризувалася дослідниками як складова професійної компетентності: як інтегровану якість особистості, здатність ефективно-професійно діяти в умовах інклюзивного навчання (Т. П’яткова); як інтегроване особистісне утворення, що забезпечує здатність здійснювати професійні функції в розвитку інклюзивного навчання (К. Бовкуш); як здатність здійснювати професійні функції в умовах інклюзивного навчання (І. Демченко); інтегративне особистісне утворення, необхідне для здійснення спеціальних професійно-педагогічних функцій в умовах інклюзивного навчання учнів (Г. Косарєва). Ми переконані, що інклюзивна компетентність повинна включати базові компетентності соціальних педагогів: комунікативну, діагностичну, інформаційну, корекційну, профілактичну, консультативну, просвітницьку. При цьому структурно, інклюзивна компетентність соціальних педагогів повинна базуватися на глибоких фахових знаннях, критичності та гнучкості мислення, креативній діяльності, професійному виконанні обов’язків; ефективності дій [1; 2; 3; 4].
У процесі дослідження процесу формування інклюзивної компетентності майбутніх соціальних педагогів, нами було використано можливості онлайн освіти, зокрема, залучення студентів до укладеного нами освітнього проекту «Діяльність соціального педагога/працівника в системі інклюзивної освіти», структура якого обіймала шість тем, які ми проводили онлайн у вигляді вебінарів, кожен по 45 хвилин; 4 презентації освітнього характеру (модель інклюзивного навчального середовища у освітньому закладі.; ідеальний портрет працівника освітнього закладу інклюзивного типу); презентацій, відеосюжетів, що демонстрували приклади професійного співробітництва соціального педагога у команді фахівців інклюзивного закладу освіти; творчі завдання (створення вербальний/графічний «узагальнений портрет особливої дитини», «особливого педагога», розроблено «знаки педагогічного поводження з дітьми з особливими освітніми потребами»); організовано, на засадах волонтерства, благочинні акції для різних категорій дітей з особливими освітніми потребами [5; 6].
За результатами впровадження освітнього проекту нашого дослідження та повторного анкетування студентів на визначення розуміння що таке інклюзивна компетентність та її мотивація, дозволило нам виділити три групи студентів, в яких наявне ґрунтовно виражене розуміння суті інклюзивної діяльності (44,2%); виражене достатньо (35,6%); виражене слабо (20,2%). З огляду на це можемо констатувати, що вагомі можливості для підготовки соціальних педагогів/працівників, до створення інклюзивного освітнього простору для дітей з особливими освітніми потребами, закладені в професійній підготовці та соціально зорієнтованих видах діяльності.
Отже, інклюзивну компетентність як необхідну складову професійного становлення майбутніх соціальних педагогів ми трактуємо як: інтегральну особистісно-професійну властивість, необхідну для психолого-педагогічного супроводу осіб з особливими освітніми потребами у навчанні та для успішної адаптації і соціалізації в умовах інклюзивного навчання закладів загальної середньої освіти.
Література:
1. Бовкуш К.П. Готовність педагога до інклюзивної освіти. Педагогічні науки:теорія, історія, інноваційні технології. 2015. №4 (48). C. 3-9.
2. Демченко І.І. Теоретичні і методичні засади підготовки майбутнього вчителя початкових класів до професійної діяльності в умовах інклюзивної освіти : автореф. дис. на здобуття наукового ступеня доктора пед. наук : 13.00.04. Умань, 2016. 46 с.
3. П’яткова Т. Розвиток інклюзивної компетентності вчителя : швейцарський досвід. URL: http:// www. deseco. admin. Ch.
4. Косарєва Г. М. Основи формування інклюзивної компетентності майбутніх вихователів дошкільних закладів. Збірник наукових праць Херсонського державного університету. Педагогічні науки. 2014. Вип. 65. С.30-335.
5. Ленів З. Особливості реалізації інклюзії та підготовки відповідних фахівців: проблеми, досвід, перспективи. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2014. Вип. 28. С. 119-125.
6. Чайковський М.Є. Інклюзивна компетентність як складова професійної компетентності суб’єктів навчально-виховного процесу. Педагогіка і психологія професійної освіти. Науково-методичний журнал. 2012. №2. С. 15-21.