Господарська діяльність у збройних силах україни: актуальні проблеми

Герасимов Артем
Зеленський Євген
(Дніпро, Україна)
ПРАВО
(Господарське право)
ГОСПОДАРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ У ЗБРОЙНИХ СИЛАХ УКРАЇНИ: АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ
На сьогодні постає питання необхідності розвитку та вдосконалення Збройних Сил України (далі ЗСУ), які є найважливішим військовим формуванням, на яке згідно Конституції України покладається функція оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності. Прогрес у цьому напрямку прямо залежить від кількості бюджетних коштів та спеціального фонду. У даний момент, у зв’язку з тяжкою економічною ситуацією в Україні, на жаль, неможливо якісно проводити реформування та вдосконалювати структурні елементи ЗСУ. Унаслідок цього військові формування вимушені займатися господарською діяльністю, що є джерелом додаткового фінансування Міністерства оборони України, що характеризується всебічним та безперервним забезпеченням бойової підготовки і мобілізаційною готовністю ЗСУ. На жаль, існують і проблемні питання господарської діяльності військових формувань, що визначають негативні фактори, які в корені змінюють ефективність такої діяльності.
Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р. визначає господарську діяльність як діяльність певних суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, яка спрямована на виконання робіт або надання послуг вартісного характеру, які мають цінову визначеність, виготовлення та реалізацію продукції (ч. 1 ст. 3). Можна зрозуміти, що дане визначення надане загальним джерелом права, тобто універсальна дефініція, у той час як спеціальні джерела права (інші акти господарського законодавства) регламентують здійснення такої господарської діяльності із певними особливостями, в залежності від їх суб’єктів, але не повинні суперечити загальному кодифікованому нормативно-правовому акту [1].
Ст. 14 Закону України «Про Збройні Сили України» вказує на те, що ЗСУ може здійснювати господарську діяльність в межах, визначених законом. Ст. 9 цього ж закону встановлює те, що Кабінет Міністрів України регулює господарську діяльність у ЗСУ, тобто визначає перелік видів господарської діяльності, що дозволені для здійснення військовими формуваннями, та способи, у які здійснюється діяльність цих видів господарської діяльності [2].
Закон України «Про господарську діяльність у Збройних Силах України» є основним нормативно-правовим актом, що визначає правові засади здійснення господарської діяльності у ЗСУ, зазначає умови та гарантії організації цієї діяльності. Ст. 1 цього закону визначає господарську діяльність ЗСУ як специфічну діяльність військових частин, установ, закладів і організації ЗСУ, які пов’язані з забезпеченням їх повсякденної життєдіяльності (ведення підсобного господарства, передачу в оренду рухомого та нерухомого військового майно тощо) в межах та порядку, визначеному Законом України «Про господарську діяльність у Збройних Силах України» [3].
Найголовнішою проблемою реалізації цієї діяльності є правова невизначеність та невідповідність (юридична колізія). Господарський кодекс України встановлює, що господарська діяльність у ЗСУ повинна здійснюватися у межах, визначених спеціальним законом, тобто Законом України «Про господарську діяльність Збройних Сил України», у той час як Закон України «Про Збройні Сили України» наділяє Кабінет Міністрів України функцією регулювання цієї діяльності. Саме через те, що на сьогодні господарська діяльність у ЗСУ регулюється багатьма нормативно-правовими актами (наявність великої кількості підзаконних актів по-різному визначають порядок цієї діяльності, суперечать один-одному), це змушує нас задаватися багатьма питаннями, а саме: який все-таки орган займається її координуванням, визначає межі допустимості здійснення такої діяльності [4].
Також серйозною проблемою є спосіб, у який здійснюється розподілення коштів, отриманих в результаті господарської діяльності ЗСУ. По-перше, це призводить до відсутності мотивації у військових частинах для здійснення господарської діяльності (кошти ідуть до спеціального фонду, який перенаправляє їх у військові частини порівну, в незалежності від об’єму роботи, проробленому такими частин). По-друге, не існує ніяких заохочень для військових, які роблять високі показники, надаючи певні послуги, ведучи підсобне господарство тощо [5].
Отже, можна зробити висновок, що господарська діяльність у ЗСУ стала невід’ємною складовою діяльності військових формувань. Така діяльність дає змогу збільшувати бюджет Міністерства оборони України, не допускати «простою» техніки та інших механізмів, що можуть бути використані в господарській діяльності. Але все-таки через деякі проблемні питання здійснення такої діяльності визначаються меншою ефективністю та якістю. До таких проблем слід віднести: відсутність єдиного нормативно-правового акту, регулюючого діяльність ЗСУ у цій сфері, а також відсутність мотивації і, на нашу думку, нераціональний спосіб розподілення зароблених коштів господарською діяльністю в ЗСУ. Шляхами вирішення цих проблем ми бачимо розробку та прийняття закону (або внесення змін до старих), що в повній мірі б узагальнював основні засади і механізм військових формувань як суб’єктів здійснення господарської діяльності; перегляд механізму розподілення коштів, отриманих у результаті здійснення господарської діяльності у ЗСУ, та винайдення більш раціонального та якісного підходу до цього питання.
Література:
1. Господарський кодекс України: Закон України від 16.01.2003.№ 436-ІV. Відомості Верховної Ради. https://zakon.rada.gov.ua/laws/card/436-15
2. Про Збройні Сили України: Закон України від 06.12.1991. № 1934-XII. Відомості Верховної Ради. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/card/1934-12 (дата звернення: 03.03.2021).
3. Про господарську діяльність у Збройних Силах України: Закон України від 21.09.1999. №1076-XIV. Відомості Верховної Ради. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/card/1076-14 (дата звернення: 03.03.2021).
4. Ольховець В.П.: Господарська діяльність у Збройних Силах України: теоретико-правовий аспект. Юридична Наука, №1/2014. URL:
http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/jnn_2014_1_13.pdf (дата звернення: 03.02.2021).
5. Прохоренко М.М. Правове регулювання господарської діяльності у Збройних Силах України: стан та перспективи. Бюлетень Міністерства юстиції України. №4(162), 2015 р. URL: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/bmju_2015_4_21.pdf (дата звернення: 03.02.2021).
Науковий керівник: старший викладач, Зеленський Євген Сергійович