Формування дослідницьких умінь у майбутніх фахівців дснс україни

Вороновська Людмила
(Черкаси, Україна)
ОСВІТА
(Проблеми підготовки фахівців)
ФОРМУВАННЯ ДОСЛІДНИЦЬКИХ УМІНЬ У МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ДСНС УКРАЇНИ
Серед професійних умінь майбутніх фахівців ДСНС України слід виокремити дослідницькі уміння, які є інтегративною якістю особистості та виявляються в усвідомленій здатності суб’єкта вибірково отримувати знання, базуючись на сукупності існуючих навичок і способів діяльності, самостійно засвоювати їх та перетворювати на результати діяльності.
Формування дослідницьких умінь передбачає перехід від навчальної діяльності до науково-дослідної і далі до професійної в контексті ефективного вирішення певного кола професійних завдань. Тому науково-дослідна діяльність у вищому навчальному закладі є важливою об’єктивною умовою формування дослідницьких умінь майбутніх фахівців ДСНС України.
До основних дослідницьких умінь відносять: проводити спостереження за об’єктом дослідження; формулювати гіпотези дослідження; планувати дослідження; систематизувати та узагальнювати інформацію; проводити вимірювання і обробляти результати; формулювати висновки. Слід зазначити, що дослідницькі уміння повинні бути життєво необхідними, реально досяжними, точними, систематизованими і повними без надмірності, тобто повинні бути потрібними професіоналу у майбутньому.
Окреслимо завдання формування дослідницьких умінь майбутніх фахівців ДСНС України: сформувати систему поглядів у виборі методів і засобів наукового проектування; надати допомогу і підтримку курсанту у становленні його компетенції у сфері наукового прогнозування, проектування, моделювання, експериментування, наукового пошуку та узагальнення; сформувати навички управління процесом наукового дослідження (проектування, моделювання, експерименту і т.д.); виробити у курсантів первинні практичні навички та вміння використання сучасних методів наукового дослідження; підготувати курсантів до роботи з оформлення результатів наукового дослідження та ін.
Серед умов формування дослідницьких умінь у майбутніх фахівців можна визначити такі: наявність викладача (наукового керівника), що виконує роль генератора ідей, що прагне до перетворень; адекватна оцінка сучасної ситуації, що склалася у професійній сфері, виявлення суперечностей і перспектив їх вирішення, співвіднесення власних можливостей і реальних проблем; володіння науковим керівником основами дослідницької діяльності, методикою керування, тобто професійно-дослідною компетентністю; високий рівень загальної культури педагога, що лежить в основі його творчої діяльності; високий рейтинг вузу, що визначає в значній мірі його конкурентоспроможність на сучасному ринку освітніх послуг; сприятливий психологічний клімат у педагогічному колективі, у сфері відносин між викладачами і студентами.
Література:
1. Шейко В. М. Організація та методика науково-дослідницької діяльності : підручник [для студентів вузів] / В. М. Шейко, Н. М. Кушнаренко. – [3-тє вид., стереотип]. – К. : Знання-Прес, 2003. – 295 с.
2. Яновський А. О. Організація пошуково-дослідницької діяльності з використанням інформаційно-комунікаційних технологій : навч.-метод. пос. / А. О. Яновський. – Одеса, 2009. – 155 с.