Фізична підготовка поліцейських

Кравчик Катерина Олександрівна

Курсант 2 курсу, спеціальність 081 «Право» Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ

ПРАВО (Адміністративне право)

 Фізична підготовка поліцейських

Актуальність. Професійна діяльність співробітників поліції протікає в умовах цілого комплексу факторів, яких немає у повсякденному житті людини та характеризується високим нервово-емоційним навантаженням та рівнем фізичної активності. Співробітник поліції нерідко опиняється у різноманітних конфліктних ситуаціях, які також можуть бути небезпечними для життя та здоров’я не тільки них самих, але й оточуючих.

Таким чином, умови службової діяльності співробітників поліції пред’являють високі вимоги до професійної підготовки, та в першу чергу, доброї загальної та статичної витривалості, здатністю до швидкого прояву реакції та координації рухів, а тому потребує ефективного підходу до методів навчання. Одним з основних завдань фізичної підготовки, як складової частини професійної підготовки поліцейських, є зниження негативного впливу службової діяльності та забезпечення фізичної готовності до дій в небезпечних та екстремальних ситуаціях. Для вирішення цих завдань потрібно різноманіття рухових реакцій, необхідних для організму, тонке диференціювання та чіткість рухів. Також, велике значення має комплекс важливих якостей, які виступають як професійно значущі.

Виклад матеріалу. Насамперед, вольові якості, в основі яких полягає здатність до подолання труднощів в досягненні цілей, наполегливість, цілеспрямованість, а також відповідальність, самоконтроль, адекватність оцінювання себе, емоційна стійкість, які формується за рахунок наполегливості та вимогливості до себе, що неможливе за відсутністю фізичних навантажень і розвитку особистої фізичної культури.

Кожна професія диктує свій рівень розвитку розумових, психічних і фізичних якостей, перелік професійно-прикладних умінь і навичок. Тому, якщо людина готується до професії інженера, йому необхідна професійно-прикладна фізична підготовка одного змісту, а майбутньому менеджеру і економісту – іншого. Ці відмінності відображені в цілях і завданнях професійно-прикладної фізичної підготовки як розділу навчальної дисципліни «Фізична культура». Можливість цих занять є в навчальний і вільний час.

Головна мета професійно-прикладної фізичної підготовки – це сприяти зміцненню здоров’я і збільшення ефективності роботи [2]. Ефективність роботи може бути збільшена через розширення фізіологічно допустимих меж її інтенсивності, а також через збільшення індивідуальної продуктивності, на рівень якої фізична підготовленість також надає певний вплив [4].

Отже,   мета   і   завдання   професійно-прикладної фізичної підготовки обумовлені в першу чергу вимогами, що пред’являються конкретною професією. Професійно-прикладна фізична підготовка дозволяє розвивати фізичні здібності,   формувати   і   покращувати   рухові                   навички,     виховати                      необхідні морально-вольові якості, збільшувати опір організму до негативного впливу особливих умов професійної діяльності. Цілі і завдання професійно-прикладної фізичної підготовки засновані на послідовному втіленні общепедагогических і основних принципів методики фізичного виховання, які конкретизуються щодо особливостей її змісту і побудови в реальних умовах професійної освіти і діяльності.

Ця інформація наводиться для розуміння послідовності вирішення педагогічних завдань в тижневому циклі. Відносно футболу ці загальні дані потребують поясненні. Така зв’язаність всіх видів підготовки передбачає усунення дисбалансу і оптимізує зв’язок всіх видів підготовки. Безсумнівно, існують інші різновиди побудови тренувальних навантажень [1].

Певна послідовність побудови занять на всіх етапах підготовки сприяє послідовному розвитку всіх необхідних якостей. Організм футболіста активно реагує на навантаження, пристосовуючи свої системи функціонально. Характер навантаження відповідає поступовому розвитку певних рухових якостей, і, підбираючи засоби швидкісно-силової спрямованості, потрібно пам’ятати, що такі вправи повинні наближати специфіку роботи м’язів до умов змагальної діяльності. Якщо бути конкретніше, то необхідно розвиток всіх фізичних якостей футболіста, а також його ігровий витривалості, але за допомогою спеціальних вправ змагань [2].

У зв’язку з цим на цьому етапі необхідно поділ всіх засобів згідно тренувальних навантажень на розвивають і підтримують. Якщо робота буде проходити з середньою інтенсивністю, то вона не буде навантажувати футболіста і в той же час не буде забезпечувати його відновлення [3].

У сучасному світі люди все більше і більше звертаються до фізичної культурі з метою поправити своє здоров’я, підвищити життєвий тонус і просто добре відпочити. Існує різні види спорту, починаючи займатися ними, багато хто забуває, який вплив надає те, як правильно вибрати потрібний вид для кожного, які вправи підібрати для розвитку тієї чи іншої групи м’язів, також все забувають і про систематичності. Наприклад, відновленням і підтриманням форми молоді люди займаються в основному перед влітку, сезоном відпусток, пляжами і т.д. [4]

Також мало хто знає про те, які навантаження відчуває організм і як підібрати таку систему тренувань, навантажень, щоб домогтися вищих досягнень. Для того щоб серце було здоровим, а тіло сильним, потрібна регулярне фізичне навантаження. Фізичні вправи покращують настрій, підвищують м’язовий тонус, підтримують гнучкість хребта і допомагають запобігти хворобам.

Висновки. При проведенні заняття враховуються як індивідуальні можливості курсанта, так і вікова категорія. З кожним роком навантаження збільшується.

Таким чином, можна зробити висновок про те, що пріоритетним напрямком діяльності вищих навчальних закладів системи МВС залишається розвиток фізичної підготовленості шляхом використання спеціальних методів і засобів. Підвищення професійної готовності курсантів МВС до ефективним діям в екстремальних умовах є важливим напрямком вдосконалення системи фізичної підготовки.

Список використаних джерел:

2. Барчуков И.С. Физическая подготовка личного состава спецподразделений. – М.: СпортАкадемПресс, 2014. 252 с.
3. Короткова О.В., Пугачева Н.Б. Здоровьеформирующее образование: опыт, проблемы, прогнозы // Сборники конференций НИЦ Социосфера. № 18. С. 109-125.
4. Бабурнич С. А. Професіограма спортивного судді з бойового хортингу / С. А. Бабурнич, Е. А. Єрьоменко // Бойовий хортинг та діяльність правоохоронних органів України : матер. Міжнар. наук.-практ. конф., 14–15 липня 2020 р., м. Ірпінь / Мін-во фінансів України, Університет ДФС України [та ін.]. – Ірпінь, – С. 343–353.
5. Бадьора С. М. Методи психічної саморегуляції співробітників правоохоронних органів у системі бойового хортингу / С. М. Бадьора, Е. А. Єрьоменко, А. В. Тішин // Бойовий хортинг та діяльність правоохоронних органів України : матер. Міжнар. наук.-практ. конф., 14–15 липня 2020 р., м. Ірпінь / Мін-во фінансів України, Університет ДФС України [та ін.]. – Ірпінь, – Ч. 2. – С. 334–346.

Науковий керівник: майор поліції, викладач кафедри спеціально

фізичної підготовки Кириченко А.В.