Фінансові розслідування та регулювання економічної безпеки в україні

Чорна Світлана
Суми (Україна)
ПРАВО
(Боротьба з економічними злочинами)
ФІНАНСОВІ РОЗСЛІДУВАННЯ ТА РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ В УКРАЇНІ
Питання розслідування правопорушень і злочинів у фінансовій сфері сьогодні набувають все більшої актуальності, оскільки підвищується суспільна небезпека таких діянь. Перш за все, це відбувається через застосування фінансових схем з використанням новітніх електронних технологій.
Ефективність фінансових розслідувань залежить від декількох причин: від конкретних обставин, від ситуації, від знань і умінь виконавця, від процесу проведення розслідування. Головною метою фінансового розслідування є виявлення та документування фактів руху грошових коштів під час здійснення злочинної діяльності, зв’язків між джерелами походження грошових коштів і тим, коли вони були одержані та де зберігаються, що може стати доказом і джерелом інформації про злочинну діяльність [1].
Фінансові розслідування розрізняють на категорії за видами:
– фінансові розслідування економічних правопорушень;
– фінансові розслідування у промисловості;
– фінансові зловживання в агропромисловому комплексі;
– фінансові правопорушення у підприємницьких структурах;
– виявлення та розслідування корисливих злочинів у будівельних організаціях;
– використання облікових документів під час розслідування розкрадань у торгівлі;
– розслідування правопорушень, пов’язаних з ухиленням від сплати податкових і неподаткових платежів;
– порядок і особливості оформлення матеріалів ревізій і фінансових розслідувань за завданням правоохоронних органів.
Також в залежності від сфери обігу можна виокремити фінансові порушення в сфері: оподаткування, кредитного ринку, міжбанківського грошового ринку, у сфері страхування, фондового ринку, валютного ринку, обігу цінних паперів, на ринку товарів і послуг.
В Україні розслідуванням злочинів у сфері фінансів і суміжних сфер, займаються чотири правоохоронні органи:
1. Податкова міліція.
2. Департамент захисту економіки Національної поліції.
3. Департамент контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки Служби безпеки України.
4. Слідчі органи прокуратури (які де-юре втратили ці повноваження, але продовжували здійснювати слідчі функції) [2].
Обширність повноважень регулюючих органів та дублювання функцій ускладнює проведення єдиної політики в галузі боротьби з правопорушеннями і злочинами у фінансовій сфері. Після невдалої практики, в Україні нарешті запрацює єдиний орган боротьби з економічною злочинністю – Бюро економічної безпеки (БЕБ). Закон №3087-д прийнятий у кінці січня 2021року, згідно з яким Бюро буде проводити політику розслідування фінансово-економічних правопорушень та злочинів в усіх сферах всіх суб’єктів економічних відносин. Проте, варто зазначити, що новостворений регулюючий орган не буде займатися питаннями, що безпосередньо покладаються на Національне антикорупційне бюро України (НАБУ).
Передбачається створення центрального апарату та територіальних управлінь Бюро з чисельністю працівників до 4000 осіб. Також при Бюро економічної безпеки створять Раду громадського контролю, яка стежитиме за його діяльністю. Зокрема, Рада буде розглядати звіт директора Бюро та надаватиме свій висновок. Щоб уникнути колапсу в системі, передбачено перехідний період. Кримінальні провадження передаватимуть Генеральній прокуратурі, а коли у штаті Бюро економічної безпеки буде 30% працівників – провадження перейдуть до нього.
Таким чином, створення єдиного управлінського органу щодо регулювання фінансово-економічних відносин дає змогу підвищити прозорість, ефективність й результативність державного фінансового контролю в Україні та підвищити рівень економічної безпеки в державі.
Література:
1. Фінансові розслідування у сфері протидії легалізації злочинних доходів в Україні: методичні рекомендації/ С.С. Чернявський, О.Є. Користін, В.А. Некрасов та ін. Київ: Національна академія внутрішніх справ, 2017. – 164 с.
2. Долбнєва Д.В. Особливості та результати проведення фінансових розслідувань економічних злочинів на прикладі Західного регіону. Бізнес Інформ. 2019. №3. – C. 292–301.
Науковий керівник: доктор економічних наук,
професор Рекуненко Ігор Іванович