FOLLOW US ON SOCIAL

Posted On

01
Квітень
2021

ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ВІД НАФТОВОГО ЗАБРУДНЕННЯ ЧОРНОГО МОРЯ

Власенко Діана
(Дніпро, Україна)
ЕКОЛОГІЯ
(Екологічна безпека)
ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ВІД НАФТОВОГО ЗАБРУДНЕННЯ ЧОРНОГО МОРЯ
Світові держави активно використовують ресурси морів та океанів, як джерело видобутку вуглеводнів, інших корисних копалин, біоресурсів, тощо. Все це призвело до формування кризової екологічної ситуації. Останні десятиліття характеризуються посиленням антропогенного впливу на морські екосистеми в результаті забруднення морів і океанів. Розповсюдження у морському середовищі багатьох забруднюючих речовин придбало локальний, регіональний і навіть глобальний масштаби.[3]
Чорне море – внутрішньоматерикове море, оточене з усіх сторін сушею. Воно має дуже обмежений водообмін з іншими морями, і велика частина того, що в нього поступає, залишається.
До основних джерел забруднення Чорного моря належать:
– безпосередні викиди забруднюючих речовин в океан
– річковий стік;
– прямий стік із суходолу (теригенний стік);
– перенесення забруднюючих речовин через атмосферу;
– підводні викиди нафти та газу;
– аварійні викиди із суден або підводних трубопроводів. [1]
Чорне море є безвідмовним приймачем усякого роду відходів. Скид у нього надто великої кількості шкідливих речовин, зростаюче забруднення морського середовища нафтопродуктами – все це робить реальним припущення про те, що може наступити такий момент, коли море перестане служити людині.
Основними причинами забруднення води нафтою є:
1. Техногенні катастрофи.
Техногенні екологічні катастрофи, викликані розливами нафти при аваріях на танкерах, є найбільш поширеними. За даними міжнародної організації IMCO, загальна кількість нафти і нафтопродуктів, які щорічно потрапляють у води Світового океану, вже зараз досягає 10 млн т.
2. Промислово-побутова діяльність людини.
Великі маси нафти з суші надходять у моря по ріках, з побутовими й зливними стоками. Обсяг забруднення нафтою з цього джерела перевищує 2 млн т нафти на рік.
3. Природний розлив нафтопродуктів.
У протоці Санта-Барбара у Каліфорнії вже багато століть у море просочується з тріщин і ущелин у морському дні щорічно 3000 т нафти. [2]
Нафта – це природна горюча масляниста рідина, що має темно-коричневий колір та володіє слабкою флуоресценцією, поширена в осадовїй оболонці Землі; найважливіша корисна копалина.
Основні компоненти нафти – вуглеводні (до 98 %), а також невелика кількість кисневих і сірчастих сполук і зовсім небагато азотистих.
Нафта і нафтопродукти справляють негативний вплив на морські біоценози, тому що їх плівки порушують обмін енергією, теплом, вологою та газами між океаном і атмосферою, викликають загибель живих організмів. Усі компоненти нафти токсичні для морських організмів.
Для водних організмів нафта і нафтопродукти є високотоксичними речовинами і відносяться до групи нервово-паралітичних отрут.
Щодо людини,то всі вуглеводні впливають на серцево-судинну систему і на показники крові, також можливо ураження печінки, порушення діяльності ендокринних залоз.
Сучасний арсенал методів і засобів, наявних у розпорядженні служб по боротьбі з розливами нафти, дуже різноманітний і включає хімічний, механічний та біологічний методи, які, зазвичай, доповнюють один одного.
Отже, нафтове забруднення призводить до загибелі 50 % молодих морських організмів. Нафта погубила б Чорне море, якщо б не було бактерій, морських тварин, які здатні засвоювати розчинену нафту. Боротьба з нафтовим забрудненням – складне і невідкладне завдання.
Чорне море визнане як найбільш забруднене в світі. Дана ситуація повинна послужити прикладом для майбутніх поколінь, людського розуміння щодо необхідності порятунку і захисту спільних міжнародних ресурсів.
Література:
1. Дембович Б.І., Яворська С. В. Національний технічний університет України «КПІ», Київ, Україна «Забруднення океанів нафтою та нафтопродуктами»
2.Максимюк М. Р., Міцкевич Д. І., Міцкевич А. І. «Нафтове забруднення поверхневих вод та шляхи подолання його наслідків»
3.Антонюк І. О., магістерська кваліфікаційна робота, «Використання світового досвіду в охороні морських акваторій України»
Науковий керівник: кандидат технічних наук,
доцент Гільов Володимир Володимирович