FOLLOW US ON SOCIAL

Posted On

07
Лютий
2022

Екологічна політика в стратегії імпортозаміщення

Бохан Аліна Василівна

доктор економічних наук, професор кафедри світової економіки

Київський національний торговельно-економічний університет

ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВА ТА УПРАВЛІННЯ

(Зовнішньоекономічна діяльність)

Екологічна політика в стратегії імпортозаміщення

В умовах посилення міжнародної конкуренції між країнами та реагування ними на глобалізаційні й пандемічні виклики, особливої значущості набувають питання імпортозаміщення на фоні різноспрямованих тенденцій у сфері економічної та екологічної політики, диверсифікації національних виробництв, зменшення доходів від експорту та збільшення дефіциту торговельного балансу. Це, у свою чергу, зумовлює необхідність проведення виваженої національної політики щодо: розбудови національного господарського комплексу та його модернізації, інформатизації та екологізації; забезпечення макроекономічної стабільності в цілях стимулювання підприємницьких ініціатив і залучення іноземних інвестицій; розв’язання нагальних проблем енергетичної, водної, продовольчої, екологічної, соціальної та медичної безпеки.

Перманентність оновлення стратегій імпортозаміщення є невід’ємною складовою транзитивних економік, що постає як одна з форм торговельного протекціонізму для активізації пріоритетних напрямів вітчизняного виробництва в цілях задоволення внутрішнього попиту на імпортовані товари. Адже поглиблення міжнародного поділу праці, інтенсифікація потоків трудових ресурсів, кон’юнктурна й цінова мінливість світового ринку все більше спричиняють як позитивні, так і негативні екстерналії для всіх країн світу. Багатовекторність розвитку світогосподарських процесів свідчить про існування різних форм залежностей між країнами індустріального, постіндустріального та неоіндустріального типу.

Усвідомлюючи зростаючу взаємозалежність між країнами, відбувається зміна механізмів реалізації екологічної політики та екодипломатії, що покликані, насамперед, відстоювати та захищати національні інтереси. Активізація різних напрямів екологічної економіки («циркулярна» економіка, «зелена» економіка, «синя» економіка, «біоекономіка», «низьковуглецева» економіка) свідчить про зміну акцентів в стратегіях імпортозаміщення [1].

Згідно з доповіддю FTSE Russell, «зелена» економіка нині оцінюється стільки ж, як сектор викопного палива, але пропонує більш значні та «безпечні» інвестиційні можливості. На «зелену» економіку сьогодні припадає 6% світового фондового ринку (близько $4 трлн.), що «працюють» у проєктах «чистої» енергетики, енергоефективності, водопостачання, поводження з відходами тощо. Якщо ж економіка збереже свій поточний курс і тенденції розвитку, а також буде вкладено близько $90 трлн. «зелених» інвестицій, то у 2030 р. вона сформує приблизно 10% світової ринкової вартості [2].

Доцільно зазначити, що вплив прямих іноземних інвестицій (ПІІ) на довкілля є  як потенційно позитивний, так і негативний. Міжнародні економічні та фінансові організації, спеціалізовані інформаційно-аналітичні агентства fDi Intelligence та Bloomberg вжили заходів щодо розширення тлумачень «зелених» ПІІ, обчислення їх потоків та сумарних обсягів, а також оцінки недоліків у фінансуванні, які мають бути вирішені зважаючи на виконання глобальних Цілей сталого розвитку та вимог Паризької угоди.

«Зелені» ПІІ включають інвестиції, які: 1) застосовують високі екологічні стандарти, ніж цього вимагає законодавство країни перебування; спрямовані на виробництво екологічних товарів і послуг; 2) спрямовуються в «зелену» інфраструктуру, «озеленення» існуючої інфраструктури та управління природними ресурсами та послуги; 3) сприяють досягненню екологічних та кліматичних цілей, захисту та стійкості, а також нівелюють негативні впливи на довкілля або клімат. ПІІ у відновлювальні джерела енергії  визначаються як нові  інвестиції в геліо-, вітро-, гідро- та вітрову енергетику, виробництво біомаси, геотермальні, морські та ін. види енергетики. Низьковуглецеві ПІІ визначаються як інвестиції у нові проєкти сектору відновлюваної енергетики (будівництво геліо- та вітроелектростанцій, утилізації відходів та низьковуглецеве та технологічне. Глобальні інвестиції в чисту енергію, низьковуглецеві послуги та енергетичні «розумні» технології – це нові («greenfield») інвестиції та інвестиції через злиття та поглинання у відновлювану енергетику, послуги з чистої енергії та енергетичні «розумні» технології, цифрові енергії, енергоефективність [3].

Вищезазначені тенденції як реальність і можливість в розвитку міжнародної конкурентної боротьбі, свідчать про необхідність посилання уваги на екологічних питання у сфері реалізації стратегій імпортозаміщення. Державна політика зовнішньоторговельного протекціонізму в галузях промисловості, що виробляють замінники імпорту, має бути «екоорієнтованою», «екосвідомою», «екоконструктивною» та «екомотивованою».

Наприклад, існуюча динаміка імпорту товарів в Україну, що до певної міри задовольняє споживчі потреби населення, але не завжди відповідає якісним і безпечним параметрам продукції згідно міжнародних стандартів, зумовлює недооцінку ризику для здоров’я суспільства, корегує природний імунітет людей в протидії пандеміям, не стимулює екологізацію способу та стилю життя різних поколінь, стримує впровадження науково-технічного прогресу, гальмує модернізацію виробничого і технологічного потенціалу країни, послаблює конкурентні позицій вітчизняних виробників на внутрішньому ринку.

Оновлення стратегій імпортозаміщення  в Україні має бути спрямоване на: посилення економічного суверенітету та іміджу країни; зміцнення позицій національних виробників як на внутрішньому, так і зовнішньому ринках; збільшення екологічних товарів в розрізі окремих видів економічної діяльності експортерів на основі сприяння державних інституцій екологічної дипломатії.

Література:

  1. Бохан А. В. Екологічна дипломатія в інтерактивній модальності глобалізації: монографія. Київ: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2018. 465 с.
  2. Overtaking Fossil Fuel Industry. FTSE Russel Report, 08 June 2018, URL& https://unfccc.int/news/green-economyovertaking-fossil-fuel-industry-ftse-russel-report (дата звернення 05.09.21).
  3. Global Trends in Clean Energy Investment. – Bloomberg New Energy Finance, 2017. URL: https://data. bloomberglp.com/bnef/sites/14/2018/01/BNEF-Clean-Energy-Investment-Investment-Trends-2017.pdf (дата звернення 07.09.2021).