ЕКОЛОГІЧНА НЕБЕЗПЕКА ПРОМИСЛОВИХ МІСТ

Алфімова Вероніка
(Маріуполь, Україна)
ЕКОЛОГІЯ
(Глобальні та регіональні екологічні проблеми)
ЕКОЛОГІЧНА НЕБЕЗПЕКА ПРОМИСЛОВИХ МІСТ
ХХ століття вирізняється створенням низки реальних чинників формування екологічної небезпеки, з яких основними є проблеми забруднення навколишнього природного середовища, ірраціонального використання мінеральних та земельних ресурсів, розвиток енергетики, виробництво продуктів харчування, проблема використання водних ресурсів, проблема питної води.
Екологічні проблеми сучасності приводять до погіршення умов життєдіяльності, а подекуди створюють небезпеку існування людини. В будь-якому регіоні України існує ряд загальних та специфічних чинників формування екологічної небезпеки: концентрація промислових виробництв, автотранспортне навантаження, трансформація ландшафтів, неефективне використання природних ресурсів і інше.
Особливої уваги до стану екологічної безпеки вимагають урбанізовані території, які характеризуються високим рівнем забруднення довкілля. Серед компонентів навколишнього середовища атмосферні опади займають особливе місце. Вимиваючись дощами із атмосфери, забруднюючі речовини приводять до виникнення техногенно-трансформованих опадів, які починають відігравати роль чинника екологічної небезпеки.
Характерним для промислових міст є те, що із збільшенням території міста і чисельності його жителів в них невпинно зростає концентрації забруднення в різних районах забудови. Наряду з невисокими рівнями забруднення в районах, далеких від центру промисловості, вона різко збільшується в зонах промислових підприємств та районах з вузькими вулицями. В центральних районах, навіть при відсутності в них промислових підприємств, як правило завжди спостерігається підвищена концентрація забруднювачів, що є наслідком перенасичення транспортом адміністративних служб та власників офісів приватних підприємств. Такі особливості міських територій можуть бути вагомим фактором, що призводить до зміни іонного складу атмосферних опадів на території міст. За таких обставин контроль за впливом на екологічну безпеку урбанізованих територій техногенно трансформованих атмосферних опадів відіграє важливу роль для безпеки всіх живих організмів.
Масштаби змін природного середовища залежать від двох основних факторів: інтенсивності прояву речового складу забруднювачів та здатності природи до самоочищення. Тверді, рідкі й газоподібні викиди забруднюючих речовин поступають у всі компоненти природи: воду, ґрунт, атмосферне повітря. Найбільше викидів здійснюється в атмосферне повітря, через яке небезпечні речовини поширюються в інші компоненти природи, підвищуючи тим самим уже існуючий у них рівень забруднення.
Для кожної територіально-адміністративної області характерна сукупність видів і підвидів різних типів екологічної небезпеки.
Аналіз територіальної структуризації екологічної небезпеки дозволяє базисно розбити територію України на дві близькі за розмірами частини (зокрема, відзначимо, що лінія розподілу між ними добре корелює з межею степу та лісостепу за фізико-географічним районуванням:
− досить високий ступінь концентрації небезпек характерний для східної і південної частини країни;
− відносно низька концентрація небезпек спостерігається в північній, західній і центральній її частинах (виключення складає Київська область).
− зона високої концентрації небезпек займає в основному південну частину, такий ранг регіоналізації характерний також для Київської і Харківської областей;
− зона підвищеної концентрації небезпек переважно представлена західними територіями;
− для помірної і низької концентрації небезпек характерний острівцевий характер зонування.
Для того, щоб суттєво знизити рівень забруднення довкілля, необхідно докорінно змінити технології промислового і сільськогосподарського виробництва. Відходи не повинні перевищувати обсяги, які може засвоїти та переробити біосфера без шкоди для себе. Слід ефективно використовувати енергію Сонця та Землі. Тоді знизиться теплове забруднення шкідливими речовинами, різко зменшиться електромагнітне, хімічне та інші види забруднень.
Література:
1. Бахарєв В.С., Солошич І.О., Шмандій О.В. Регіональні проблеми екологічної безпеки, техногенні і соціогенні аспекти їх вирішення. Вісник КДПУ. – 2006. — Вип.5.(40) – Ч.1. – С. 116—119.
2. Шмандій В.М. Екологічна безпека – одна з основних складових національної безпеки держави [Текст] /В.М. Шмандій, О. В. Шмандій //Екологічна безпека. – 2008. – № 1. – С. 9–15.
Науковий керівник: викладач кваліфікаційної категорії
«Спеціаліст першої категорії» Сафронова Олена Віталіївна

Деталі та збірник на сайті International Technology Transfer Association (ITTA)

І Міжнародна науково-практична онлайн-конференція «Актуальні проблеми, пріоритетні напрямки та стратегії розвитку України» – 15 березня 2021