Екологічна мережа як засіб оптимізації ландшафтно-екологічної структури території запорізької області

Кілімова Олена Андріївна

студентка 4 курсу, спеціальність 014.07 Середня освіта (Географія)

Ярошенко Ярослав Сергійович

студент 4 курсу, спеціальність 014.07 Середня освіта (Географія)

Черкез Марина Сергіївна

студентка 3 курсу, спеціальність 014.07 Середня освіта (Географія) Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького

 Екологічна мережа як засіб оптимізації ландшафтно-екологічної структури території запорізької області

Екологічна мережа ‒ єдина територіальна система, яка включає ділянки природних ландшафтів, що підлягають особливій охороні, і території та об’єкти природно-заповідного фонду, курортні і лікувально- оздоровчі, рекреаційні, водозахисні, полезахисні території та об’єкти інших типів, що визначаються законодавством України, і є частиною структурних територіальних елементів екологічної мережі ‒ природних регіонів, природних коридорів, буферних зон 2.

В області розташовано два національних природних парка (НПП)

• «Великий Луг» та Приазовський. Зазначені установи природно- заповідного фонду є ключовими ядрами структурних елементів національної екомережі [3,4].

Пріоритетними, у межах Запорізької області, є Придніпровський та Азово-Чорноморський міжнародні екологічні коридори.

НПП  «Великий   Луг»   є   ключовим  ядром  в   Придніпровському коридорі.   До   складу   коридору   також   входять   території   природно- заповідного  фонду  загальнодержавного  значення  ‒   «Великі   та   Малі кучугури», «Крутосхили Каховського водосховища», «Дніпровські пороги». Приазовський НПП є ключовим ядром в Азово-Чорноморському коридорі. Основними  територіями              екологічного коридору є заказники –

«Сивашик», «Молочний лиман», «Коса Обіточна», «Заплава річки Берда». Парк поєднав між собою ключові території екологічного коридору між суміжними адміністративними територіями Херсонської та Донецької областей.

Формування регіональної екологічної мережі передбачає подальший розвиток природо-заповідання, особливо в природних та адміністративних районах, в яких недостатньо репрезентовані природні заповідні ландшафти[1].

Регіональна екологічна мережа сприятиме збалансуванню структури землекористування, оптимізації ландшафтно-екологічної структури території, що в свою чергу створить сприятливу екологічну ситуацію та

високий рівень комфортності природних просторових умов проживання населення.

У межах Запорізької області визначено 13 екологічних коридорів: 1 – міжнародний; 2 – національних; 5 – регіональних; 5 – локальних (місцевих)[3].

Площа міжнародних та національних екокоридорів складає 813 800 га, регіональних – 117 000 га , локальних – 42 200 га. Загальна площа екологічних коридорів – 973 000 га. У межах екокоридорів визначено 37 ключових елементів(ядра) з площею 222 600 га. [3].

Екологічні коридори:

• Азово-Чорноморський прибережно-морський екологічний коридор;
• Дніпровський екологічний коридор;
• Південноукраїнський екологічний коридор;
• Бердянський регіональний екологічний коридор;
• Молочанський регіональний екологічний коридор;
• Конківський регіональний екологічний коридор;
• Терсянський регіональний екологічний коридор,
• Гайчурський регіональний екологічний коридор;
• Корсацький локальний екологічний коридор;
• Лозуватський локальний екологічний коридор;
• Обитіченсько-Кільтичієвський локальний екологічний коридор;
• Янчурський локальний екологічний коридор;
• Велико-Білозерський локальний екологічний коридор [5].

До складу екомережі   регіону увійшли дві сполучні території з загальноюплощею 132 600 га. [3].

Екологічна мережа включає:

• 26 територій найбільш важливого значення, на яких зростають природнірослинні угруповання Зеленої книги України з площею у 19 160 га;
• 24 території, які є найбільш важливими місцями перебування чи зростаннявидів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України з площею до 25 000 га.

Площа структурних елементів екомережі Запорізької області становить:

• екологічні коридори – 973 000 га;
• сполучні території – 132 600 га;
• території високого біорізноманіття (Зелена та Червона книги України) –34 636,6 га. [3,6].

Загальна площа дорівнює 1 140 237 га.

На території області розташовано 5 водно-болотних угідь міжнародногозначення – «Молочний лиман», «Коса Обіточна та затока Обіточна», «Гирло р. Берди, коса Бердянська та затока Бердянська»,

«Архіпелаг Великі і Малі Кучугури» та «Заплава Сім Маяків» [6].

Загальна площа водно-болотних угідь області складає 36014,25 га. [3]. В      межах   територій  водно-болотних   угідь   розташовані  об’єкти природно- заповідного                  фонду  загальнодержавного    значення,      а   саме: заказники «Коса Обіточна»,  «Молочний лиман»,  «Заплава р. Берда»,

«Великі та Малі Кучугури»,Приазовський НПП та НПП «Великий луг».

Розроблено та затверджено Паспорти на всі водно-болотні угіддя міжнародного значення.

Список використаної літератури:

1. Воровка В. П., Коломійчук В. П., Демченко В. О. Особливості розробки місцевих (районних) схем екомережі на прикладі Запорізької області. Вісті Біосферного заповідника «Асканія нова». 2019. Т. 21. С. 47–
2. Закон України «Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки» URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1989-14#Text
3. Екологічний паспорт  Запорізької   області   за   2020   рік   URL:

https://mepr.gov.ua/files/docs/eco_passport/2019/Запорізька.pdf               (дата звернення: 02.09.2021).

4. Коломійчук В. П., Воровка В. П., ДемченкоВ. О. Екологічна мережа Запорізької області. Заповідна справа в Україні. 2010. Т. 16. Вип. 1. С. 10–
5. Регіональна доповідь  про  стан навколишнього  середовища  у Запорізькі             області             за             2019             рік.             URL: https://zoda.gov.ua/news/52082/regionalna-dopovid–pro- stannavkolishnogo–prirodnogo-seredovisha-u-zaporizkiy-oblasti-u-2019- rotsi.html (дата звернення: 03.09.2021)
6. Непша Я.Ю., Гришко С.В. Формування екологічної мережі як умова екологічної рівноваги території Запорізької області. Перспективи розвитку територій: теорія і практика: матеріали Всеукраїнської науково- практичної конференції здобувачів вищої освіти і молодих учених, Харків, 19–20 листопада 2020 р. Харків: ХНУМГ ім. О. М. Бекетова, 2020. С. 224-

Керівник: Іванова В.М. старший викладач кафедри

фізичної географії і геології