Для успішної реалізації законопроєкту про валютний виторг в агросекторі потрібно внести зміни до Митного кодексу – УКАБ

Київ. 18 січня. ІНТЕРФАКС-УКРАЇНА – Законопроєкт №8166-д про оптимізацію надходжень валютного виторгу від продажу сільгосппродукції орієнтовно набуде чинності з березня 2023 року, водночас для його успішного функціонування потрібно погодити Митний кодекс України із законодавчими ініціативами, що запроваджує парламент.

Крім того, як повідомляється на сайті асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" (УКАБ) у середу, Кабінету Міністрів необхідно ухвалити підзаконні акти, які уточнюють термін дії нового режиму експортного забезпечення, список експортних товарів, що підпадають під його положення, та мінімальні ціни на них.

УКАБ нагадала, що законопроєкт №8166-д набуде чинності орієнтовно з березня 2023 року, оскільки з дати його ухвалення президенту надається 14 днів для його підписання. Крім того, документ вводиться в дію через місяць з дня його опублікування та діятиме до кінця воєнного стану в Україні.

УКАБ роз’яснює, що положення законопроєкту передбачають удосконалений механізм валютного контролю для таких товарів: УКТ ЗЕД: 1001 (пшениця), 1003 (ячмінь), 1005 (кукурудза), 1201 (соя), 1205 (рапс), 1 (олія соняшникова), 2306 (макуха та шрот соняшниковий).

Експорт цих товарів можуть здійснювати лише платник ПДВ із чинною реєстрацією. У разі не порушення валютного законодавства України за останні 12 місяців він отримує право експорту зазначених товарів без будь-якого додаткового регулювання в межах встановленого ліміту за наявною процедурою: щомісяця йому дозволено експортувати товарів на середню подвоєну суму повернутих їм в Україну валютних надходжень, розрахованих за попередні шість місяців.

У свою чергу, якщо потреби експорту перевищують розрахований ліміт, на цю додаткову суму слід зареєструвати податкову накладну за ставкою 14% або 20%. Після повернення валютного виторгу експортер отримає можливість відкоригувати таку накладну зі ставки податку 14% або 20% на 0% та отримати відшкодування ПДВ.

Як повідомлялося, Верховна Рада 12 січня ухвалила за основу законопроєкт №8166-д "Про внесення змін до Митного кодексу України та інших законів країни щодо запровадження спеціальних експортних процедур на період дії воєнного, надзвичайного стану".

За даними авторів законопроєкту, уточнення порядку повернення валютного виторгу спричинене значною заборгованістю нерезидентів перед українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності, яка станом на 1 січня 2022 року становила $7,37 млрд, з якої заборгованість з експортних операцій досягла $5,08 млрд. При цьому за дев’ять місяців 2022 року заборгованість збільшилася до $7,62 млрд, а заборгованість із експортних операцій – до $5,45 млрд.

"Ухвалення законопроєкту сприятиме надходженню валютного виторгу та запобігатиме необґрунтованому витоку капіталу з держави шляхом створення запобіжників для зменшення випадків закупівель сільськогосподарської продукції за готівковий розрахунок та подальший експорт цієї продукції без повернення валютного виторгу від таких угод в Україні", – зазначається в пояснювальній записці до законопроєкту №8166-д.