Дія нормативно – правового акту

Шкіль А.С.
(Дніпро, Україна)
ПРАВО
(Конституційне право)
ДІЯ НОРМАТИВНО – ПРАВОВОГО АКТУ
Нормативно-правові акти – це офіційні документи, які дозволяють основним органам, що приймають закони, приймати у формі та способі, передбачені законом, він встановлює правові норми для необмеженої кількості людей і призначений для багаторазового використання. Форма правових норм, прийнята уповноваженим законодавцем, подається державі на реєстрацію у формі, визначеній законом, та у порядку, встановленому законом. Конкретний час та характер інформації, що міститься в ній, включаючи інформацію, позначену як «для офіційного використання», «особливо важлива», “цілком секретна”, «секретна» тощо, та інформація, прийнята в результаті експериментів.
Тобто державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду (постанови, накази, інструкції тощо), якщо в них є одна або більше норм, що: 1) мають міжвідомчий характер, тобто іншими словами, це обов’язки інших міністерств, адміністративних установ, органів управління та контролю економіки, а також підприємств, установ та організацій, які не входять до сфери управління відомств, що оприлюднюють закони та нормативні акти. На національну реєстрацію не подаються наступні дії: а) особистого характеру (відповідно до складу комітету, призначення на посаду та звільнення з посади, заохочення працівників тощо); б)за винятком затвердження нормативних актів, інструкцій та інших актів, що містять закони та нормативні акти, їх ефективність може бути усунена за допомогою однієї заяви; 2) оперативно-розпорядчого характеру; 3) якими доводяться до відома запрошення підприємства, установи та організації звернути увагу на рішення вищих підрозділів; 4) організовувати та реалізовувати рішення органів вищого рівня та їх міністерств, інших адміністративних установ та органів управління та контролю економіки, які не мають нових законів та положень; 5) нормативно-технічного характеру (державні стандарти, будівельні норми і правила, тарифно-кваліфікаційні довідники, форми звітності та інші). Подання правила державної реєстрації та кінцевий термін державної реєстрації [1].
Нормативно-правові акти, що подаються на національну реєстрацію, повинні відповідати законодавчим вимогам, пов’язаним з мовою та іншими законодавчими актами, узгоджуватися з раніше прийнятими актами та викладати відповідно до правопису та відповідності технічним нормам проектування.
Наступний вміст слід подати до національної реєстраційної агенції разом із нормативними законами та нормативними актами: 1) довести основу для оприлюднення нормативно-правових актів або окремих їх нормативних актів; 2) інформація про поточну поведінку питання, інформація про приведення його у відповідність до умов нормативно-правового акта, що подається на державну реєстрацію, та інформація про поведінку, термін дії якої минув, пов’язану з прийняттям поведінки; 3)копії нормативно-правових актів, які були змінені або підтверджені як недійсні з умовами контролю та порівнянними формами; 4)інформація про те, що акція офіційно схвалена відповідним органом, незалежно від того, чи вимагає таке схвалення закон [2]; 5)оригінал та дві копії рішення Державної служби нагляду про затвердження проекту нормативно-правових актів. Оприлюднені нормативні закони використовуються для імплементації нормативних законів з вищими юридичними наслідками та застосовуються в адміністративних регіонах відповідних країн [3].
Отже, інші акти, які мають або можуть мати кодифікуючий характер, можуть бути частиною цих нормативних актів виконавчого органу. Ці пункти включають: норми поведінки, що включають правові норми, що визначають завдання, структури, можливості та форми діяльності національних установ; правила-процедурні норми, що визначають організаційну послідовність конкретної діяльності; інструкції-поведінку, що регулюються в рамках державної системи Адміністративні відносини, або контроль загальних процедур виконання певних завдань; Положення-норми, що регулюють організацію та діяльність.
Література:
1. Пушняк О. В. Ультраактивна дія в часі нормативно-правових актів. Державне будівництво та місцеве самоврядування : зб. наук. праць. Харків: Право, 2005. Вип. 9. с. 250
2. Матузов Н. І. Теорія держави й права: підручник. Москва: Юрист, 2004. 512 с.
3.Стецик Н. «З дня» чи «з дня, наступного за днем» офіційного опублікування: до проблеми визначеності моменту набрання чинності нормативно-правовими актами. Вісник Львівського університету. Серія «Юридична». 2016. Вип. 63.
Науковий керівник: кандидат юридичних наук,
доцент Наливайко О.І.