ДЕРЖАВА БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО В ШКІЛЬНОМУ КУРСІ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

Штефанець Микола Валерійович
студент 1 курсу другого (магістерського) рівня вищої освіти спеціальність 014 Середня освіта (Історія) Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені
Володимира Винниченка
ОСВІТА (сучасні методи викладання)

ДЕРЖАВА БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО В ШКІЛЬНОМУ КУРСІ
ІСТОРІЇ УКРАЇНИ
Знаковою постаттю в історії української держави виступає Богдан Хмельницький, який увійшов в історію, як освічений військовий і політичний діяч, дипломат, очільник Національно-визвольної війни проти польського панування на українських землях. Вагомий внесок в формування української держави зробив саме Хмельницький, оскільки він одним із перших розпочав державотворчий процес, який з часом набирав масштабних обертів і в результаті трансформувався в сучасну українську державу.

Завдяки своїм здібностям та вмінням, постійно здобував військовий досвід
– служив у Чигиринському полку, був дієвим учасником військових походів козаків проти Москви, татар, поляків, брав участь в облозі міста-фортеці Дюнкерка, що не аби як відобразилися у формуванні талановитого ватажка, політика та дипломата.
Б.Хмельницький був першим, хто поставив за мету на відміну від своїх попередників не тільки звільнити українські землі від польського панування, а й створити власну державу, що власне кажучи він і поклав в основу національно- визвольної війни. Саме цей здобуток підносить добу Хмельниччини, на якісно новий рівень розвитку української держави, та є нормативним у шкільному курсі історії України, що вивчається у 8 класі. Цей раньоюнацький вік характеризується розвитком емоційної сфери та формуванням критичного мислення і саме ці компоненти треба враховувати учителю в роботі з учнями. В більшості випадків автори шкільних підручників, використовують численні історичні джерела у викладі навчального матеріалу, як правило ними слугують козацькі літописи – Літопис Самовидця[6], Величка[5] та Граб’янки[2], які є найбільш відомими джерелами для дослідження даного періоду історії.
У підручнику В.Власова характеристика Б.Хмельницького цілком побудована на основі історичних джерел, що в свою чергу є позитивним елементом навчання, оскільки учні працюючи з джерелами самі сформують уяву про лідера українського визвольного руху, застосовуючи метод критичного мислення, що є набагато продуктивнішим, ніж прочитання інформації вже в готовому вигляді.
Однією з видатних історіографічних пам’яток, яку і на сьогодні вважають достовірним історичним джерелом та використовують в шкільному освітньому процесі є літопис Самовидця.
За словами автора літопису: «Початок и причина войни Хмельницкого ест едино от ляхов на православне гоненіе и козаком отягощение» [6, 45]. Причиною національно-визвольної війни були тяжке становище українського населення яке постійно зазнавало утисків з боку польської шляхти, православні зазнавали релігійного гніту з боку католицької церкви, селянство не мало змоги сплачувати податки тому змушені відпрацьовувати панщину, що знайшло своє відображення в національно-визвольній війні, яка ставила за мету звільнення від польського ярма, та створення власної держави. Самовидець дає опис основних битв, які відбувалися під час війни: під Жовтими Водами, Корсунем, Пилявцями,

Збаражем. Зображає гетьмана відданим польському королю, бо він не допустив
« жеби міл ся достати монарха христианскій в руки и в неволю бісурманскую» [6, с. 60] під Зборовом. Негативне ставлення Самовидця до союзу Б.Хмельницького з кримським ханом: «адже нестатечная приязнь вовку з бараном» [6, с. 60].
Ще одне літописне джерело, що часто цитуються у шкільних підручниках з метою емоційного впливу на школярів є літопис Г. Грабянки де відображено Б.Хмельницького як витривалого, мужнього воїна: «Це була людина воістину варта звання гетьмана. Він не боявся біди, у найтяжчому становищі не втрачав голови, не боявся найтяжчої роботи, був міцним духом; з однаковою мужністю зносив мороз і спеку, їв і пив не скільки хотів, а скільки можна було, ні вдень ні вночі не знемагав від безсоння, а коли справи і труд воїна зморювали його, то він спав невеличку крихту часу і спав не на коштовних ліжках, а в постелі, що до лиця воїну. Лягаючи спати, не думав, як би знайти тихий куточок, а вкладався серед військового гамору; одягався він так, як і всі інші, мав коней та зброю не набагато кращу, ніж в інших. Не раз його бачили, як, укрившись військовим плащем, знеможений він спав серед сторожі. Він завжди першим кидався в бій і останнім повертався з битви. Маючи ці та до цих подібні достоїнства, зовсім не дивно, що він став переможцем та пострахом для ляхів, а мирянам припав до душі» [2, с.921]. Образ Б.Хмельницького порівнюють з образом другого Мойсея, який звільнив Україну, землю тяжіючих до праці людей, від тяжкого ярма нападників.
В той же час такі елементи героїзації і ставлять під сумнів достовірність історичних джерел, але підсилюють емоційне сприйняття та розуміння школярами духу епохи, внесок Б.Хмельницького в розвиток української держави. Все це є складовою частиною формуванню учнями розуміння ходу та змісту історичного процесу в Україні, почуття патріотизму, любові та поваги до своєї батьківщини.
Список використаних джерел:
1. Грушевський М.С. Iсторiя Украiни-Руси. Том VIII. Роздiл VIII. Київ.,
2008.
2. Збірник козацьких літописів Густинський, Самійла Величка,
Грабянки. – Київ, 2006.
3. Історія України : підруч. для 8 класу загальноосвіт. навч. закладів / О. В. Гісем, О. О. Мартинюк. — Х. : Вид-во «Ранок», 2016. — 272 с.

4. Історія України підручник для 8 класу ЗНЗ./ Власов В.С.- Київ : Генеза, 2016.- 256с.
5. Літопис. Величко С. В. Т. 1. / Пер. з книжної української мови, вст. стаття, комент. В. О. Шевчука; Відп. ред. О. В. Мишанич.— К.: Дніпро, 1991.— 371 с.
6. Літопис Самовидця. Вид.: Наукова думка. – К., 1971.