ДЕГРАДАЦІЯ ЗЕМЕЛЬ УКРАЇНИ

Жукова Олена Григорівна
к.т.н., доцент кафедри охорони праці та навколишнього середовища
Макаревська Юлія Іванівна
студент 4 курсу, спеціальність 101 «Екологія» Київський національний університет будівництва і архітектури
ЕЕОЛОГІЯ (Екологічна безпека)
ДЕГРАДАЦІЯ ЗЕМЕЛЬ УКРАЇНИ

Ґрунти України завжди рахували найродючішими у світі. Але чорноземи почали різко втрачати свої властивості протягом останніх років. Передовими причинами є неправильне використання пестицидів та мінеральних добрив, а також некоректна обробка землі [1].
Більшість населення вважає, що родючість чорнозему є нескінченною. Але досить легко переконатися в протилежному, переглянувши статистичні дані. Протягом останніх 90 років вміст ґумусу в українських землях зменшився з 12% до 4%, і цей процес навіть не збирається зупинятися, адже цей показник за останні 5 років ще знизився на 0,5 %.
Також проблемою є те, що орні площі майже досягли максимуму і практично не залишилося місць для їх розширення. Наприклад, в Миколаївській та Запорізькій областях зорано близько 90% усіх доступних для того земель [2]. У Китаї цей показник становить 25%, у США 25%, у Німеччині 45%.
Головними причинами зниження родючості українських грунтів є [3]:
• Ерозія ґрунту (дощова і вітрова);
• Деґуміфікація (зменшення концентрації ґумусу);
• Зменшення кількості поживних речовин;
• Забруднення ґрунту;
• Ущільнення верхнього шару, порушення його структури.
Предствники ФАО – міжнародна організація від ООН, яка вирішує питання сільського господарства і продовольства – підрахували, що в найближчому майбутньому Україна втрачатиме близько 20 мільярдів гривень щороку. Саме тому разом із Національною координаційною радою був створений проект, що має назву «Інтегроване управління природними ресурсами в деградованих ландшафтах лісостепової та степової зон України».
Зважаючи на дані досліджень, близько 10 млн га орної землі підлягають ерозійним процесам. Саме через це кожного року около 500 тонн ґрунту змивається [4]. Це загрожує тим, що врожайність передових культур зменшиться близько вдвічі.
Уряд України разом із ФАО розробили план на три роки по відновленню родючості орної землі. Він містить в собі різноманітні заходи, які включають в себе висадку захисних лісосмуг. Поки результати дуже незадовільні. Багато фермерів та керівники агрохолдингів розуміють, що вже зараз необхідно вживати заходи, поки вони не почали працювати собі в збиток, і для цього вони

переходять на більш безпечний режим оброки землі за технологією Strip-till або No-till, використовуючи для цього спеціальну техніку [5].
Технологія No-till означає відсутність обробки у звичайному розумінні. Натомість ґрунт вкривають мульчею – залишками рослинного походження. За рахунок відсутності механічної обробки верхнього шару ґрунту, повітря і вода без перешкод проникають всередину. В результаті значно зменшується ризик виникнення ерозії. Дана технологія має такі переваги:
• Підвищується утримання вологи ґрунтом
• Економія на робочій силі, паливі та часі
• Насичення ґрунту корисними речовинами, в результаті відновлюється і підтримується високий рівень родючості
• Запобігання ерозійних процесів
Основним недоліком методу є те, що виникають проблеми із внесенням різноманітних добрив.
Метод Strip-till полягає в тому, що для обробки землі її нарізають смугами. При цьому в підкореневий шар паралельно вносять необхідні добрива. Таким чином, залишається незайманим ґрунт між рядками. Щоб досягти максимальний ефект його використовують восени. До переваг технології відноять [6]:
• Мінімізація ерозійних процесів
• Підвищення врожайності на 20%
• Економія на добриві, техніці, обладнанні та робочої сили, так як декілька операцій виконуються одночасно.
• Не потрібно готувати ґрунт до посадки
• Дозволяє вирощувати на схилах проміжну культуру
• Підтримання родючості ґрунту
Завдяки збереженій структурі верхнього шару не порушується функціонування дощових черв’яків. Саме вони проривають канали, через які земля “дихає” і насичується водою. Оскільки ґрунт встигає поглинути велику кількість дощової води, ризик ерозії зменшується. Можна з упевненістю сказати, що обидві технології можуть запобігти подальшій деградації українського ґрунту та відновити його родючість.
Перехід від стандартної обробки до технології Strip-till чи No-till є найкращим рішенням у цій ситуації. Це не тільки запобігає ерозії, але також може значно збільшити виробництво, заощаджуючи витрати. Масштабне обладнання, оснащене цими технологіями, є на українському ринку вже більше

року. Однак не варто забувати, що потрібно враховувати характеристики кожного поля і здійснювати перехід систематично.
Список використаних джерел:
1. Балюк С. А., Медведєв В. В., Воротинцева Л. І., Шимель В.В. Сучасні проблеми деградації ґрунтів і заходи щодо досягнення нейтрального її рівня. Вісник аграрної науки. серпень 2017
2. Статистичний збірник «Довкілля України за 2017 рік» / За ред. О. М. Прокопенко. Державна служба статистики України. К., 2018.
3. Добряк Д.С. Формування екологобезпечного землекористування в умовах дії водної та вітрової ерозій/ Д.С. Добряк, Д.І. Бабміндра, В.О. Слінчук. – К.: Урожай, 2019. – 150 c.
4. Деградація грунту; Ерозія грунту // Словник-довідник з екології: навч.-метод. посіб./ уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон: ПП Вишемирський В. С., 2020. — С. 59; 85.
5. Добряк Д.С. Класифікація та екологобезпечне використання сільськогосподарських земель / Д.С. Добряк, О.П. Канаш, І.А. Розумний. – К.: Інститут землеустрою УААН, 2018. – 309 с.
6. Канаш О.П. Схема ерозійного районування сільськогосподарських земель України / О.П. Канаш, С.О. Осипчук// Землевпорядкування. – 2013. – №1.
– С. 47–53.