Cучасні проблеми забезпечення національної безпеки

Дроздовська Юлія Віталіївна

курсант 2 курсу, спеціальності 081 Право

Пожидаєв Микола Юрійович

старший викладач кафедри спеціально фізичної підготовки

ПРАВО(Конституційне право)

 Cучасні проблеми забезпечення національної безпеки

Розуміння сутності, бачення структурних і функціональних компонентів загальної системи забезпечення національної безпеки сприяє методологічному обґрунтуванню завдань забезпечення національної безпеки, в тому числі і нашої держави.

Багатовимірність феномену національної безпеки корелює з багаговекторніспо дії системи забезпечення національної безпеки. У найбільш загальному плані мною пропонується виділяти три основні напрями дії даної системи: стратегічний, тактичний, оперативний відповідно до окреслених вище груп національних інтересів.

Важливим моментом має стати закладання в дану систему наступного керівного принципу: Україна має сформувати таку систему забезпечення національної безпеки, яка дозволить гарантовано забезпечити завдання шкоди будь-якій державі або коаліції держав за будь-яких умов, якщо буде існувати реальна загроза (небезпека) національній безпеці держави.

Стосовно геополітичного фактора національної безпеки необхідно зазначити, що забезпечення геополітичної безпеки належить до пріоритетних напрямів державної політики національної безпеки [3].

Конкретність зовнішньої політики надає можливість виокремлювати дійсні та реальні загрози й небезпеки, відповідно – формувати адекватну систему управління ними. Розгляд геополітичної безпеки є порівняно новим підходом із тим, який панує у науковій літературі, де дану сферу розглядають крізь призму окремих елементів: внутрішньої та зовнішньої політики.

Труднощі спроб операціоналізації доктрини “національної безпеки” за допо могою концепції «національних інтересів» останніми роками зумовлюються по ширенням альтернативного підходу, пов’язаного із зверненням до системи цінностей як найбільш фундаментального фактора, що визначає цілі, засоби та методи взаємодії держав на міжнародній арені. «Безпека є цінність, – наголошував А. Вольферс, – поряд з іншими цінностями національної держави» [2].

Сучасне розуміння безпеки виключає статичний підхід, передбачає широкий погляд на неї і охоплює не лише військові, а також економічні та політичні чинники, проблеми демократизації та стабільності окремих держав та їх груп, формування дружніх міжнародних відносин. Слід зазначити, що проблеми безпеки тісно пов’язані з феноменом глобалізації, який ставить перед сучасним світом проблему запобігання численним загрозам і небезпекам, на що вказують й українські науковці О. Білорус та Д. Лук’яненко.

Отже, сутність економічної безпеки можна визначити як такий стан економіки та інститутів влади, за якого забезпечуються гарантований захист національних інтересів, незалежність обраного економічного курсу, соціальна спрямованість економічних реформ, достатній оборонний потенціал навіть за несприятливих умов розвитку внутрішніх та зовнішніх процесів [4].

Політика економічної безпеки визначається на основі певних принципів, які створюють політичну і правову базу для оцінювання зовнішніх і внутрішніх загроз, формування національних економічних інтересів і стратегій економічної безпеки.

Виходячи з вищевикладеного зазначимо, що на початку теоретичних розробок у галузі безпеки під цим поняттям розумілася приватна та суспільна безпека.

Отже, визначивши поняття, основні положення та чинники національної безпеки, важливо зазначити, що саме являє собою процес забезпечення національної безпеки [1].

Забезпечення національної безпеки – комплекс політичних, економічних, соціальних, з охорони здоров’я, військових і правових заходів, спрямованих на забезпечення нормальної життєдіяльності нації та усунення можливих загроз.

Таким чином, основними складовими забезпечення національної безпеки є: 1) захист державного ладу; 2) захист суспільного ладу; 3) забезпечення територіальної недоторканності і суверенітету; 4) забезпечення політичної та економічної незалежності нації; 5) забезпечення здоров’я нації; 6) охорона громадського порядку; 7) боротьба зі злочинністю; 8) забезпечення техногенної безпеки і 9) захист від загроз стихійних лих [1].

З розвитком понятійного апарату теорії безпеки це поняття було розширене та доповнене поняттям “національна безпека”, один з елементів якої

• економічна безпека. Розглянувши всю різноманітність визначень економічної безпеки, вважаємо, що категорію “економічна безпека” слід розглядати у функціонально структурному аспекті як сукупність взаємозв’язаних систем безпеки, які відображають функціонування окремих «блоків» або сфер економічної системи держави. Так, це можуть бути інвестиційний, фінансовий і зовнішньоекономічний види безпеки, які справляють особливий вплив на стан національної безпеки в цілому.

Список використаних джерел:

1. Теоретико-методологічні засади забезпечення національної безпеки держави у її визначальних сферах : монографія / [В. Ю. Богданович, А. І. Семенченко, Ю. В. Єгоров, О. О. Бортник]. – К. : Видавництво Кий, – 370с.
2. Возженников А. В. Национальная безопасность: теория, политика // Стратегия / А. В. Возженников. – М. : НПО «МОДУЛЬ», – 240 с.
3. Циганов В. В. Національна безпека України : [посібник] / В. В. Циганов. − Національна академія внутрішніх справ України. – К., – 100 с.
4. Косов Ю. В. Безопасность: геополитический аспект [Електронний ресурс]/ Ю.В.                       Косов.               –                     Режим                     доступу: http://www/nationalsecurity.ru/library/00008/00008report4.htm.