FOLLOW US ON SOCIAL

Posted On

09
Квітень
2021

Бюджетування як елемент фінансового управління

Чумак Валентина
Бражник Людмила
(Полтава, Україна)
ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВА ТА УПРАВЛІННЯ
(Фінансові відносини)
БЮДЖЕТУВАННЯ ЯК ЕЛЕМЕНТ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ
Бюджетне планування в умовах сьогодення залишається слабким елементом в управлінні підприємств. Впровадження системи бюджетування дозволяє значно поліпшити якість процесу управління. Зміна принципів управління за останні роки підтверджує актуальність розвитку бюджетування в Україні, що обумовлює необхідність створення ефективної системи здійснення бюджетування на вітчизняних підприємствах, тобто, бюджетування стає одним із методів фінансового планування та важливим елементом управління виробничо-господарською діяльністю суб’єктів підприємництва.
Бюджетування є комплексною системою заходів і охоплює та координує основні сторони діяльності підприємства – виробництво, реалізацію, фінанси тощо. Зауважимо, що бюджетування, як і будь-який елемент управління, являє собою певну систему дій у галузі управління і передбачає здійснення наступних основних операцій: визначення мети управління, збір та обробка інформації, прийняття управлінських рішень, організація виконання рішень, здійснення систематичного контролю за виконанням бюджету тощо.
Як свідчить вітчизняна практика та зарубіжний досвід, для бюджетування характерні основні технології управління, а саме, приймаючи управлінські рішення на всіх рівнях менеджменту, акцент робиться на фінансовій стороні, що в подальшому дає можливість досягти таких цілей, як: максимізація прибутку, мінімізація витрат, збалансованість залучених фінансових ресурсів з напрямами їх використання як у обсягах, так і в часі, а отже, сприяє підвищенню прибутковості, фінансової стійкості та конкурентоспроможності.
Складання бюджетів передбачає такі основні цілі [1]: формування стратегії ведення бізнесу; розробка планів фінансово-господарської діяльності суб’єкта підприємництва на певний період; мінімізація витрат та максимізація прибутку; узгодження виробничо-господарських процесів за різними підрозділами підприємства; доведення планів виробничо-господарської діяльності до керівництва; виконання (реалізація) розроблених планів; контроль за ефективністю виконання планів на місцях шляхом порівняння фактичних витрат з нормативними показниками; виявлення потреби у грошових коштах та оптимізація фінансових потоків.
Бюджетування є робочим інструментом, що включає в себе всі сторони діяльності підприємства: його виробничі, техніко-технологічні, маркетингові, фінансові, інноваційні, інвестиційні ті інші аспекти [2]. Як переконує світовий досвід, розробка бюджетів забезпечує періодичне планування різних видів господарських операцій підприємства, дає змогу передбачити майбутні проблеми і визначити оптимальний шлях удосконалення стратегічної мети.
Практичний досвід свідчить про те, що існує три основні підходи до складання бюджетів, які можуть застосовуватися на етапах їх планування, узгодження і затвердження: «build-up (знизу-вверх)», «break-down (зверху-вниз)», а також ітеративний підхід. Вважаємо, що найбільш прийнятна ітераційна процедура бюджетування, за якої, як правило, спочатку «зверху» спускаються цільові фінансові показники, далі формується, за напрямом «знизу-вверх», система бюджетів підприємства, потім аналізується їх відповідність основним показникам. Якщо планові значення відповідають фактичним показникам, бюджет подається керівнику на затвердження і спрямовується до виконання і контролю. Якщо ж виявляються розбіжності між фактичними показниками і плановими, то керівництво підприємства дає завдання на підготовку нової версії бюджетів. Такі ітерації повторюються до тих пір, доки не обирається одна прийнятна версія, яка і затверджується.
У процесі бюджетування можуть викликати деякі труднощі: по-перше, це значні витрати на розробку та адаптацію системи бюджетів до окремих підприємств; по-друге, необхідно враховувати можливість виникнення конфліктів між спеціалістами різних фінансових відділів, тощо [3].
Кожне підприємство визначає, який із бюджетів розробляти в першу чергу, при цьому необхідно врахувати «вузькі місця» в діяльності суб’єкта господарювання. Насамперед, складають бюджет реалізації продукції, робіт, послуг, оскільки від обсягів виручки залежить, в подальшому, і обсяг виробництва, собівартість, прибуток, ціна, тощо. Прогноз обсягів валового доходу є основою планування виробництва, а бюджет продажу – базою бюджету виробництва. На основі бюджету виробництва і бюджету реалізації складають бюджет прямих матеріальних витрат, інших операційних витрат, бюджети загальногосподарських, адміністративних витрат та витрат на збут. Бюджет капітальних вкладень відображає планові витрати, вибір проектів і джерел фінансування, забезпечує розвиток підприємства та ефективність його діяльності. На завершальному етапі розробляється бюджет руху грошових потоків, бюджет прибутків і збитків, тощо.
Таким чином, в сучасних умовах бюджетування стає більш динамічною, гнучкою системою, яка має відображати оптимальні та ефективні рішення щодо управління і розвитку діяльності підприємства, адже лише завдяки професійному керівництву можна досягти конкурентоспроможності, прибутковості та процвітання підприємства.
Література:
1. Бланк І. А. Фінансовий менеджмент. Київ : Ніка-центр «Ельга», 2000. – 527 с.
2. Дафт Р. Л. Мененеджмент : пер. с. англ. Санк-Петербург : Питер, 2009. 829 с.
3. Чумак В. Д. Перспективи розвитку бюджетування в сучасних умовах господарювання. Економіка і підприємництво: організаційно-методологічні аспекти обліку, фінансів, аудиту та аналізу. Вип. 17. Том 1. Полтава : ПДАА, 2017. С. 112–115.