Більшість українців підтримують вступ України до ЄС та НАТО – опитування

Київ. 29 грудня. ІНТЕРФАКС-УКРАЇНА – Вступ України до Європейського Союзу підтримує рекордна частка опитаних українців – 79%. Про це свідчать результати опитування, проведеного Фондом "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова за підтримки програми MATRA з 13 до 21 грудня 2022 року.

"Порівняно з груднем 2021 року частка громадян, які виступають за членство України в ЄС, зросла на 24%. Водночас за рік частка тих, хто проти вступу країни до ЄС, впала на 27%. Вступ до Європейського Союзу знаходить підтримку абсолютної більшості респондентів незалежно від віку, макрорегіону проживання, рівня освіти чи майнового стану", – зазначається у звіті за підсумками дослідження, оприлюдненому у четвер.

Приєднання до НАТО вважають найкращим варіантом гарантування безпеки України 49% українців. Водночас 9% респондентів вважають, що надійніше укласти угоду про стратегічну оборону з декількома країнами, за винятком США. Ще 7% опитаних вважають, що угоду про стратегічну оборону варто укладати виключно із США. 17% українців переконані, що найкращим гарантом безпеки для України може стати лише сама Україна шляхом розвитку власних Збройних сил. 9% продовжують підтримувати позаблоковий статус для України із міжнародними гарантіями безпеки.

Оцінюючи шанси вступу України до ЄС, 37% опитаних висловили впевненість, що після виконання всіх вимог ЄС Україні буде запропоновано повноцінне членство. Ще 23% сподіваються, що зважаючи на обставини країни-члени ЄС підуть на поступки та запропонують Україні членство навіть якщо вона не виконає всіх необхідних умов. Водночас 28% опитаних респондентів песимістичніші у своїх прогнозах. Вони вважають, що Україна все одно не стане повноцінним членом ЄС: їй або запропонують альтернативний статус (16%), або Україна так і залишиться на віки у статусі кандидата (12%). Найбільший скепсис щодо повноцінного членства в ЄС зберігається серед громадян, які мешкають за межею бідності (36%).

60% опитаних вважають, що українська влада має виконувати всі вимоги європейських інституцій, якщо це зможе прискорити вступ України до ЄС. Не згодні з цим твердженням 19%, ще 21% опитаних важко визначитися зі своєю позицією з цього питання.

Водночас українці очікують від ЄС насамперед кроків, спрямованих на: покарання та ізоляцію РФ за військову агресію (35%), підтримку економіки України (23%), допомогу з відновлення енергетичної інфраструктури (18%) та підтримку деолігархізації й боротьби із корупцією (13%). Лише 3% опитаних вважають, що ЄС насамперед має допомогти біженцям із України.

Оцінюючи шанси вступу України до НАТО, думки українців розділилися. Чверть вважає, що Україна зможе стати повноправним членом НАТО одразу після перемоги у війні. Стільки ж опитаних вважає, що, окрім перемоги, Україні ще доведеться реалізувати всі необхідні для вступу реформи. 19% респондентів вірять, що Україну приймуть до НАТО ще до закінчення війни, а 16% українців взагалі не дуже вірять у те, що Україна колись увійде до НАТО.

Найпоширеніший скепсис щодо вступу України до НАТО серед мешканців південних областей: 30% вважають, що вступ України до НАТО є малоймовірним, лише 5% вірить, що це може статися ще до закінчення війни.

Опитування методом face-to-face проводилось у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській, Чернівецькій областях та Києві (у Запорізькій, Миколаївській, Харківській та Херсонській областях – лише на тих територіях, які контролюються урядом України і на яких не ведуться бойові дії).

Опитування проводилося за стратифікованою багатоступеневою вибіркою із застосуванням випадкового відбору на перших етапах формування вибірки та квотного методу відбору респондентів на заключному етапі (коли здійснювався відбір респондентів за статево-віковими квотами). Структура вибіркової сукупності відтворює демографічну структуру дорослого населення територій, на яких проводилося опитування, станом на початок 2022 року (за віком, статтю, типом поселення).

Опитано 2018 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

Водночас додаткові систематичні відхилення вибірки можуть бути зумовлені наслідками російської агресії, зокрема, вимушеною евакуацією мільйонів громадян.