FOLLOW US ON SOCIAL

Posted On

24
Листопад
2021

Базові двигуни прогресу

Пандемія, яка б’є по найважливіших сферах життєдіяльності, породжує чимало питань, у пошуку відповідей на які незмінно висока роль дискусій у глобальному форматі G-Global. Яскравим свідченням тому став III Нобелівський фестиваль Nobel fest: «Майбутнє вже сьогодні», в роботі якого взяли участь близько 200 тис. представників більш ніж 150 держав.

Людина – піраміда потреб

Сучасний світ стрімко змінюється під впливом трендів нової технологічної революції. І зараз перспективи сталого розвитку в довгостроковій перспективі багато в чому залежать від наявності корпусу носіїв нових знань і компетенцій, інтелектуального та культурного потенціалу суспільства.

Як зазначав Перший Президент РК – Єлбаси Нурсултан Назарбаєв, справжня загроза для економіки і країни – не падіння цін на мінерально-сировинні ресурси, а ризик зниження якості інтелектуального потенціалу нації. І зараз все це стосується системи освіти.

– Тут ми ще серйозно відстаємо від розвинених країн. Тому освіта має стати нашою національною ідеєю на найближче десятиліття, – підкреслив Єлбаси.

Безумовно, створювати передумови для стабільного і збалансованого розвитку як національної, так і світової економіки в майбутньому належить саме сучасній молоді, що володіє ємним інтелектуальним потенціалом, знаннями і навичками управління економікою в умовах поточної технологічної революції. Нові комунікативні технології суттєво впливають на швидкість отримання знань, які дають широке поле можливостей для взаємодії між країнами в різних галузях розвитку, в тому числі в сфері освіти і науки. Все це дозволяє залучати в зону співпраці все більшу кількість учасників, моделювати і трансформувати процеси генерації та передачі знань молоді.

Тим часом одна із закономірностей науково-технологічних революцій полягає в тому, що відповідні процеси мають стрімкий характер. Тобто вони в буквальному сенсі вриваються в наше життя, ламають звичні орієнтири і задають нові координати розвитку. І сьогодні ми маємо справу якраз з подібними динамічними змінами, спрямованими на зміну парадигми глобального розвитку.

І хоча цей процес затягнувся на роки, проте нові технології, минаючи монопольні «кордони», поступово поширюються по всьому світу. Вони змінюють соціально-економічний ландшафт, сприяють задоволенню потреб суспільства у свіжих інформаційних і наукових знаннях. Останні, в свою чергу, здатні змінювати наші уявлення про перспективи майбутнього, принципи економічного розвитку і життєдіяльності на безконфліктній основі з природою.

Свого часу відомий американський психолог, засновник гуманістичної психології Абрахам Маслоу зазначав: “Людина – це піраміда потреб: з біологічними – в основі, і духовними – на вершині. Причетність до вищих, духовних цінностей дивовижно звеличує і тіло, і всі його потреби. Якщо направити людину до усвідомлення всіх своїх потреб, до їх актуалізації, то дуже скоро ми зможемо спостерігати розквіт цивілізації нового типу. Людина стане більш відповідальною за свою долю, буде керуватися цінностями розуму, перестане бути байдужим до навколишнього світу. І це означатиме його наближення до суспільства, заснованого на духовних, культурних та інтелектуальних цінностях “.

З цієї точки зору III Нобелівський фестиваль, що відбувся в нинішньому році напередодні Всесвітнього дня науки на глобальному інтерактивному майданчику, став однією з потужних науково-освітніх, інформаційно ємних подій поточного часу.Завдяки унікальним можливостям інтерактивної комунікативної платформи форум пройшов за участю колосальної аудиторії. Точніше кажучи, в дискусіях Nobel fest взяли участь близько 200 тис. представників більш ніж 150 країн світу, серед яких – яскраві представники світової науки і практики, економіки і політики.

У ході чотириденних дискусій на глобальному інтерактивному майданчику учасники обговорили широке коло питань за такими тематичними напрямками, як «зелена» реальність, століття інновацій, економіка для людей і професії майбутнього. Всі ці поняття сьогодні знайомі студентській молоді. Однак далеко не всі з них володіють повноцінними знаннями про змістовний бік даних трендів, які виступають визначальними факторами глобального розвитку.

У зв’язку з цим тим і унікальний Nobel Fest, що він забезпечує доступ до якісних знань про сучасні реалії, тенденції та перспективи розвитку максимально широкої аудиторії учасників, у тому числі молодих громадян планети.

Проблеми та тенденції сфери освіти

Як зазначалося у виступі казахстанських спікерів, на сьогодні одна з актуальних проблем світового ринку праці – швидке застарівання професійних знань і компетенцій. Їх століття недолог.

Ситуація на ринку швидко миє. Тому реалії сучасної економічної практики потребують постійного оновлення знань. Раніше це не раз наголошував у своїх виступах Глава держави Касим-Жомарт Токаєв.

Ми знаємо, що сьогодні головним стратегічним ресурсом нації є якість людського капіталу. Знання, ідеї та технології виступають базовими двигунами прогресу. Тому ми запустили нову Державну програму розвитку освіти і науки до 2025 року. Вона передбачає підвищення видатків на ці ключові напрямки на 7% від ВВП, – сказав Президент.

Про важливість об’єднання зусиль авторитетних і молодих вчених, практиків і студентів говорили на відкритті фестивалю і всі спікери. На їхню думку, саме високоосвічена молодь, озброєна новими знаннями і компетенціями, буде в найближчі роки найбільш затребуваним ресурсом будь-якої країни.

Про те, як нові технології дозволяють підвищити якість цих активів, розповів один з авторитетних експертів у галузі цифровізації, колишній головний комерційний директор Google X, автор бестселера «Формула счас ­ тья» Мо Гавдат, який зазначив, що якщо ми говоримо про сталий розвиток, то створювати передумови для цього належить саме сучасній молоді. В умовах поточної технологічної революції визначальними критеріями професійної компетентності людей будуть такі доданки, як інтелектуальний потенціал, знання та навички управління наукомісткою економікою.

– Нові технології комунікації суттєво впливають на швидкість отримання знань, створюють широке поле можливостей для взаємодії між країнами у сфері освіти. Все це дозволяє залучати в зону співпрацівників все більше число учасників, моделювати і трансформувати процеси освіти в залежність від умов ринку, що швидко змінюються, – сказав експерт.

На думку відомого казахстанського політолога Досима Сатпаєва, сьогодні криза системи освіти спостерігається по всьому світу. Навіть у розвинених країнах процеси передачі та опанування нових знань не вкладаються у стрімке русло еволюційних змін, що висувають нові вимоги до інтелектуального потенціалу суспільства.

Що стосується ситуації в Казахстані, то тут ми стикаємося з перманентним відтоком освіченої молоді за межі країни. Виходить так, що держава витрачає гроші на освіту молоді, а наші випускники університетів прагнуть покинути Казахстан, щоб знайти більш дос ­ тойне застосування своїм знанням в якій-небудь іншій країні, де для цього є і умови, і можливості. Це витік мізків. Ми втрачаємо найцінніші ресурси, необхідні для розвитку креативної економіки майбутнього, – вважає Досим Сатпаєв.

Глобальний апокаліпсис: міф або реальність?

У рамках дискусій Nobel Fest спікери та учасники обговорили чимало питань, що стосуються декарбонізації світової економіки, глобальної продовольчої безпеки та інших актуальних аспектів. На деяких сесіях, що проходили за участю лауреатів Нобелівської премії, міжнародних експертів і політиків, відбулися дискусії на тему ймовірності на планеті глобальних потрясінь апокаліптичного масштабу.

При цьому спікери висловили думку про те, що людство не повинно нескінченно експлуатувати природу. Це загрожує зростанням природних катаклізмів. Наприклад, в останні три роки в світі відчувається брак водних ресурсів, почастішали періоди посухи, від якої страждає сільське господарство.

За словами заступника директора програми Центрально-Азіатського регіонального економічного співробітництва Іскандара Абдуллаєва, за результатами дослідження 11 країн на предмет їх вразливості до поточних кліматичних змін з’ясувалося, що такі держави, як Узбекистан, Туркменістан, Афганістан і республіки Закавказзя, в майбутньому можуть столк-нутися з серйозними проблемами водного дефіциту.

– Тенденція зростання температури в північно-західній годині – це регіон, на плато Тянь-Шаня і Паміра, проблема танення льодовиків – всі ці фактори свідчать про серйозні природні зміни, які не повинні застати нас зненацька, – сказав експерт.

Він також зазначив: дані показують, що в Тянь-Шані і на Памірі вже розтанули 30-50% льодовиків.

Говорячи про інші ризики країн Центральної Азії, експерти відзначили, що в даний час спостерігаються великі зміни по всьому світу в найрізноманітніших областях розвитку. В якості основних викликів для ЦА в контексті поточних світових подій виділено 11 трендів, серед яких зростаюча геополітична напруга між світовими центрами сил; активізація різних радикальних організацій; збільшення регіональних конфліктів, що створюють зону напруженості; загрози, пов’язані з усілякими біологічними ризиками в умовах танення величезних територій вічної мерзлоти, льодовиків, які, очевидно, зберігають у своїх надрах чимало небезпечних для людей інфекцій.

Технологічні фактори: що знаходимо, і що втрачаємо?

На сесії “Міста майбутнього: де ми будемо жити “вчені-екологи, урбаністи і градоначальники розповіли про сучасні та майбутні перспективи мегаполісів. При цьому про плани створення міста, незалежного від вуглецю, розповів аким Шимкента Мурат Айтенов.

Зокрема, він зазначив, що після набуття Шимкентом статусу міста-мільйонника населення південного мегаполісу продовжує збільшуватися. У зв’язку з цим вживаються заходи щодо недопущення перевантаження центральної частини міста надмірно щільною масою транспортних і пішохідних потоків.

Оптимальним варіантом вирішення даної проблеми є новий район міста «Шимкент-сіті», планування якого скомпоноване таким чином, що всі необхідні об’єкти, офісні будівлі, школи, торгово-розважальні центри розташовані в кроковий доступнос яких від житлових масивів.

У Шимкенті ведеться планомірна робота з поліпшення екології міського середовища. Один з конкретних кроків у цьому напрямку – переведення громадського транспорту на газове паливо, що дозволило вдвічі знизити рівень забруднення атмосфери міста вихлопними викидами, – розповів Мурат Айтенов.

Роботизація сфери послуг, у тому числі фінансових – одна з неминучих реалій майбутнього. Якщо врахувати, що автоматизація і цифровізація будь-якої праці взагалі здійснюється з метою досягнення економічної ефективності, зниження витрат часу і ресурсів у сфері трудомістких виробничих та інших процесів, то цікаво знати, наскільки далеко в цьому плані просунеться світ. І що буде з людьми, коли роботи почнуть виконувати не тільки допоміжні функції, а й розвиватися в напрямку повного заміщення людини в усіх областях виробництва матеріальних та інших цінностей? У чому сос знищить суть креативної індустрії? Якщо мета сучасного прогресу – позбавити світ від послуг людини, то «куди веде нас рок подій»?

Всі ці питання розглядалися на сесії «Технологічна революція і майбутнє людяність». Як повідомила у своєму зверненні голова правління Народного банку Казахстану Умут Шаяхметова, цифровізація змінила сферу банківських послуг.

Ще більший імпульс активності ці процеси отримали в умовах поточної пандемії, коли стали з’являтися нові сервіси і додатки, що дозволяють клієнтам банку здійснювати фінансові операції, не приїжджаючи в банк.

– Ми стежимо за ринком, конкурентами, намагаємося йти вперед і зрозуміти, що буде наступною потребою наших клієнтів, – розповіла Умут Шаяхметова.

Загалом III Нобелівський фестиваль став однією з яскравих віх у сучасному діалозі про те, що означає бути людиною в епоху глобальних технологічних змін.

У світі все більше використовують штучний інтелект, доповнену і віртуальну реальності для посилення функціональних можливостей.

Віртуальна реальність дозволяє долати будь-які рамки існуючих обмежень об’єк. Але наше суспільство ще не перейшло на екологічно чисті і заповнювані ресурси. Промислові виробництва, транспорт і видобувний сектор продовжують забруднювати навколишнє середовище, а сільськогосподарські методи – руйнувати біосферу. У цих умовах час вимагає від людства думати і діяти зовсім інакше, ніж це було в попередні епохи загального потурання.