Багатогранність інтересів як аспект становлення особистості

Бойко Влада
(Кривий Ріг, Україна)
ОСВІТА
(Методичні основи виховного процесу)
БАГАТОГРАННІСТЬ ІНТЕРЕСІВ ЯК АСПЕКТ СТАНОВЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ
Часто панує думка, що при вивченні вагомої кількості дисциплін з різних тематик, людина не здатна повністю засвоїти навіть елементарні знання з опанованого курсу внаслідок перевантаженості отриманою інформацією. Саме тому особливо важливою умовою постає якісний відпочинок для мозку, передбачений системою результативного навчання.
Зацікавленість різноплановими дисциплінами в більшості випадків виступає ознакою, яка вказує на готовність людини пізнавати цей світ повністю, а не частково. Тільки комплексне вивчення багатьох наук дозволяє нам усвідомити величність світу та свого місця в ньому, що активізує бажання аналізувати закономірності життя та конструювати нові правила, які зрештою змінюють світ. Недарма середня освіта передбачає освоєння загальних принципів та ідей з базових предметів. Переважно дисципліни суміжних напрямків тісно пов’язані між собою, доповнюють одна одну та дозволяють повноцінніше зрозуміти їхню сутність.
Всебічне бачення, сформоване на засадах багатовекторності навчальної стратегії, має масу переваг, найсуттєвішою з яких є можливість глибинного аналізу набутої надалі інформації. Адже в сучасному світі через швидкозростаючий інформаційний шум важливою постає риса сприймання даних будь-якого виду не на віру, а за допомогою інструменту, яким виступає критичний аналіз, проведення якого неможливе без наявності знань широкого профілю, тобто з різних сфер.
Важливою функцією дослідження одразу декількох різноманітних галузей, виражених певними науками, є відсутність зацикленості на єдиній дисципліні, що з часом може призвести до перенасичення нею та втрати зацікавленості у її вивченні. Тотальне захоплення людини обраною сферою має високу вірогідність швидко згаснути. Цьому сприяє людська природа, прояви якої виражаються у поступовому вигоранні інтересу до справи, яка вивчається, адже складається враження, що людина вже володіє достатньою кількістю знань, що посилює втрату мотивації.
Яскравим підтвердженням даної тези є статистика, що узагальнює проблему вивчення англійської мови чи вивчає випадки забуття захоплення, родом з дитинства. Така ситуація зустрічається повсюдно і виступає переломним моментом у процесі опанування певної справи, тому найкращим рішенням є переключення уваги на інше заняття для можливості відпочинку та усвідомлення ролі даної справи у власному житті. Профілактикою описаних інцидентів виступає багатопрофільність інтересів індивіда, завдяки яким стає можливим досягнення певної внутрішньої гармонії особи. Балансування захоплень дозволяє зберігати оптимальну ефективність у процесі вивчення різних дисциплін [1].
Тому орієнтація людини на декілька сфер дозволяє запобігти пересиченню певною справою. Крім того, перехід уваги з однієї до іншої науки є моментом підвищення концентрації, що сприяє максимізації результативності. Спеціалісти рекомендують робити перерви та часто змінювати середовище діяльності при вивчені як одного, так і декількох предметів. Якість засвоюваного матеріалу при використанні даної методики тільки зросте, що підтверджено проведеними науковими дослідженнями. Описаний підхід свідчить про позитивні сторони паралельного опанування відмінних за напрямком сфер. Адже в 21 столітті є значна кількість технік та способів вивчення бажаних дисциплін.
Найвизначнішим аспектом у пізнанні обраних галузей є інтерес, зацікавленість та щире бажання досліджувати виділені напрями. Вказані риси формують довгострокову мотивацію, яка є фундаментом для свідомого засвоєння інформації. Такий стиль навчання має назву проактивний і є найдієвішим з усіх відомих світові [1]. Він характерний для перших стадій опанування будь-якого предмету, адже заснований на сталому інтересі, який рухає вперед весь науковий прогрес. Підхід дозволяє зробити акцент на якості знань, отриманих на основі даної технології, незалежно від переліку дисциплін, що одночасно вивчаються.
Принцип описаної методики доводить, що кількість досліджуваних предметів не має вагомого впливу на результативність навчання, яка має базуватись насамперед на внутрішньому захопленні та бажанні вивчати обрані дисципліни. Тому твердження, що вивчення єдиної науки є більш ефективним, ніж вивчення декількох, на сьогодні є неактуальним. Людина здатна оволодіти тією кількістю предметів, які її справді глибоко цікавлять. Таке прагнення залежить тільки від ентузіазму особистості, вираженого зацікавленістю предметами, готовністю до старанної праці та силою волі. А різнобарвність інтересів зовсім не є перешкодою для створення власної «бібліотеки знань».
Сучасному світові властиві найглобальніші та наймасштабніші можливості, серед яких зацікавленість багатьма полярними дисциплінами є більш ніж реальною задачею, виконання якої дозволить сформувати світосприйняття, що здатне передавати багатогранність оточуючого світу.
Отже, людина постійно повинна інтелектуально розвиватися, пізнавати світ та прагнути до опанування тематик широкого профілю задля формування образу мислення всебічно розвинутої особистості. Хоча пізнати абсолютно все до деталей неможливо, можливо стати професіоналом та сформувати компетентну думку з певних сфер. При цьому головним аспектом у процесі навчання виступає непідробний інтерес до обраних дисциплін.
Література:
1. Мирончук Н. М. Формування особистості у виховному просторі: зб. наук. праць / Н. М. Мирончук. ̶ Житомир: ЖДУ, 2014. ̶ 244 с.
Науковий керівник: кандидат педагогічний наук, доцент
Зінченко Вікторія Миколаївна