Аналіз світової практики управління потенціалом розвитку підприємств жкг, які впроваджують інноваційну діяльність в контексті адаптації сфери жкг в україні

Лаврухіна Катерина

(Київ, Україна)

ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВА ТА УПРАВЛІННЯ

АНАЛІЗ СВІТОВОЇ ПРАКТИКИ УПРАВЛІННЯ ПОТЕНЦІАЛОМ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ ЖКГ, ЯКІ ВПРОВАДЖУЮТЬ ІННОВАЦІЙНУ ДІЯЛЬНІСТЬ В КОНТЕКСТІ АДАПТАЦІЇ СФЕРИ ЖКГ В УКРАЇНІ

Сучасний стан діяльності будівельних підприємств характеризується функціонуванням в умовах високої, як політичної, так і економічної нестабільності, слабкої прогнозованості та високого ступеня мінливості зовнішнього середовища, що негативно впливає на конкурентоспроможність і загальні темпи виробництва будівельних підприємств.

В даний час створення конкурентоспроможного будівельного комплексу регіону має базуватися, перш за все, на процесах інтеграції підприємств галузі. Цей досвід особливо актуальний саме в Україні, для якої інноваційний розвиток є пріоритетним завданням.

Враховуючи те, що в Україні підприємства ЖКГ створюють системний комплекс ЖКГ, що регулюється єдиними нормативно-правовими актами та базуються на однакових принципах діяльності, в той час як у більшості зарубіжних країн сфера житлового і комунального господарства розподілена і діє відокремлено один від одного, в даному дослідженні було запропоновано поетапний підхід до визначення світового досвіду діяльності ЖКГ у розвинутих країн, що базується на аналізі загальних тенденцій у сфері ЖКГ та деталізованому аналізі управління потенціалом розвитку підприємств житлового сектора та підприємств сфери надання комунальних послуг.[2]

У ряді країн Східної Європи і Балтії власникам житла надаються кошти за рахунок державного та місцевого бюджету для фінансування частини витрат на проведення капітального ремонту будинку (таблиця1).

Бюджетні кошти надаються безоплатно і безповоротно в формі субсидії (гранту) для співфінансування витрат на капітальний ремонт (модернізацію) або в формі компенсації певної частини фактично понесених підприємствами житлового господарства витрат.

Таблиця 1

Досвід надання бюджетної допомоги (субсидії або компенсації) у фінансуванні капітального ремонту та модернізації багатоквартирного будинку у різних країнах у 2019 році [1, 3, 4, 5]

Країна	Особливості надання бюджетної допомоги
Словаччина	З коштів державного бюджету надаються субсидії на усунення дефектів панельних будинків, що виникли через недоліки проєктних рішень та недотримання технології будівництва, якщо такі недоліки зустрічаються в будинках даної серії з частотою не менш 20%. Максимальний розмір субсидії (в залежності від виду дефекту) може скласти 50% витрат на усунення дефекту (ремонт), але з обмеженнями у максимальній сумі в розрахунку на одну квартиру. Претендувати на субсидію можуть муніципалітет, житлово-будівельний кооператив, товариство власників квартир або керуючий будинком. Умовою надання субсидії є наявність експертного висновку про необхідності ремонту, складеного компетентним фахівцем, і проведення ремонту способом, який очевидно усуне дефект.
Угорщина	Фінансова підтримка товариствам і житловим кооперативам виявляється з коштів муніципалітетних бюджетів через щорічні конкурси грантів. При оголошенні конкурсу муніципалітет визначає пріоритетні напрямки присудження грантів (наприклад, реконструкція системи опалення, або ремонт покрівлі, або заміна ліфтів, або теплоізоляція фасадів і т.д.), проводячи тим самим визначену технічну політику. Товариство може брати участь в муніципальних конкурсах грантів і отримувати бюджетні кошти неодноразово, поетапно здійснюючи ремонт будинку. щорічна програма конкурсу грантів муніципалітету Будапешта вимагає, щоб товариство власників житла мало не менше 60% необхідних для ремонту власних коштів. Ще однією обов’язковою умовою є вибір підрядника по конкурсу не менш ніж з трьох пропозицій. Бюджетні кошти йдуть на оплату останнього рахунку, виставленого підрядником по завершенні виконання робіт.
Естонія	Квартирним товариствам (аналог українських ОСББ) за їхніми заявами надаються спеціальні посібники у формі компенсації частини витрат власників на вже виконаний капітальний ремонт або на проведену модернізацію. Виплати на ремонтні роботи мають компенсувати частину витрат на ремонт основних конструкцій і становлять 10% вартості робіт, з обмеженням у максимальній сумі на квадратний метр загальної площі квартир. При цьому обмежена бюджетом кількість коштів розподіляється відповідно встановленим правилам серед товариств, які подають заявку у встановлені терміни і задовольняють умови, які публікуються заздалегідь.
Литва	Товариство власників житла може отримати від держави грант в розмірі до 30% вартості проєкту модернізації будинку. Одночасно прийнята міською радою Вільнюса програма “Оновлений будинок – оновлене місто” дозволяє до коштів державного гранту приєднати грант міста в розмірі до 15% вартості проєкту. При цьому товариство повинно мати власних коштів не менше 10% вартості проєкту, а решту суму, якої бракує може зайняти в банку під гарантію спеціалізованого агентства. Передбачається, що таким чином до 2020 р будуть оновлені 70% старих житлових будинків в Литві.

 

В цілому узагальнення досвіду розвинених країн в управлінні потенціалом розвитку підприємств ЖКГ дозволило сформулювати ряд перспективних, адаптованих до вітчизняних умов напрямів його покращення в Україні. У сфері житлових послуг: надати можливість мешканцям самостійно вибирати підприємство для співпраці та укладання договору; створення комп’ютерних інформаційно-управлінських систем надання і контролю ЖКП; впровадження заходів з енергоефективності, що призведе до економії енергії для власників будівель та зменшить витрати підприємств ЖКГ.

У сфері комунальних послуг: демонополізація ринку комунальних послуг, створити вільний ринок комунальних послуг, де громадяни самостійно обирають компанію, послугами якої їм користуватися, та укладають контракт із постачальником; спрощення порядку отримання кредитів для фінансування і впровадження енергоефективних проєктів; використання ефективних обґрунтованих методів формування тарифної політики.

Література:

1. Крумеліс Ю.В., Штепа К.О. Врахування закордонного досвіду при вирішенні проблем житлово-комунального господарства України. Містобудування та територіальне планування. 2010. №37. С.244-250.
2. Лаврухіна К.О. Організаційно-економічний механізм формування кластерів будівельних підприємств в інноваційному середовищі: дис. кандидата екон. наук: 08.00.04. Київ, 2020. С.154-155.
3. Практика организации капитального ремонта многоквартирных домов в станах восточной Европы и Балтии. Институт экономики города. URL: urbaneconomics.ru. (дата звернення: 20.07.18).
4. Сороківська О., Потюк В. Дослідження європейського досвіду реформування системи ЖКГ (на прикладі Польщі). Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції [«ОСББ: досвід, виклики, перспективи»] (30 січня 2017 року). Тернопіль: ТНТУ імені Івана Пулюя. С.32-33.

Термомодернізація житлового фонду: організаційний, юридичний, соціальний, фінансовий і технічний аспекти: практичний посібник / Бригілевич В. та ін. / за заг. редакцією Бригілевича В. Львів : ФОП П’ятаков Ю.О.. 2012. 262.С