Недавні записи
- Ветерани змінюють країну. А ми створюємо для них можливості! 13.02.2025
- Економічні індикатори України та світу за період січень-жовтень 2024 року 13.02.2025
- Schneider Electric Україна планує навчити 1 млн людей енергоменеджменту – Бубнов 06.02.2025
- Чому варто розмістити інформацію про готелі та хостели на сайті Vidguky.net 03.02.2025
- Посольство Індії в Україні провело урочистий прийом у Києві на честь 75-ї річниці Дня Республіки 31.01.2025
АНАЛІЗ МОЖЛИВОСТІ РЕКУЛЬТИВАЦІЇ ШЛАМОСХОВИЩ ЗА ДОПОМОГОЮ ФІТОТЕХНОЛОГІЙ

Трохименко Ганна Григорівна
завідувачка кафедри екології та природоохоронних технологій,
Воронкова Мар’яна Сергіївна
студентка 4 курсу, спеціальність 101 Екологія, Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова
ЕКОЛОГІЯ (Глобальні та регіональні екологічні проблеми)
АНАЛІЗ МОЖЛИВОСТІ РЕКУЛЬТИВАЦІЇ ШЛАМОСХОВИЩ ЗА ДОПОМОГОЮ ФІТОТЕХНОЛОГІЙ
ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» (ТОВ «МГЗ») – одне з найбільших підприємств кольорової металургії в Європі, яке знаходиться у Миколаївській області. Переробка бокситів здійснюється за класичною схемою Байера з автоклавним вилуговуванням при температурі 230-240 °С.
Відходом переробки бокситів на глинозем є червоний шлам, для якого функціонують спеціальні гідротехнічні споруди – шламосховища, які після вичерпання свого потенціалу, підлягають технічній рекультивації. Однак, у світі багато вчених вважають червоний шлам джерелом вторинної сировини багато фахівців сьогодні не вважають червоний шлам відходом, оскільки він містить значну кількість заліза і алюмінію, і може служити сировиною для здобуття
різних продуктів [1-5]. Зокрема, його використовують у цементній промисловості, а також у виробництві будматеріалів і керамічних виробів. Науково-дослідні, дослідно-промислові випробування показали, що червоний шлам містить практично всі елементи таблиці Менделєєва. Його потенційними споживачами є підприємства чорної і кольорової металургії, хімічної, цементної, целюлозопаперової промисловості, підприємства по переробці і витяганню рідкоземельних металів, а також сільське господарство.
Основним чинников небезпеки МГЗ є шламосховища № 1 та № 2. Тому проблема рекультивації шдамосховища для Миколаївської області є надзвичайно актуальною. Нами проаналізована можливість фіторекультивації за допомогою біотестування. У якості біотестів використовували крес-салат та кукурудзу. Крес-салат – це класична тест-культура, а кукурудза – культура, яка може проростати на підлуженому ґрунті.
Були використані різні варіанти суміші ґрунту: І – 100% ґрунт (рН =6.5); ІІ
– змішування 50% ґрунту та 50% червоного шламу; ІІІ -1 см поверхні – шар ґрунту
+ червоний шлам; ІV – 2 см поверхні шар ґрунту + червоний шлам; V – 3 см поверхні шар ґрунту + червоний шлам; VІ – Змішування 70% ґрунту + 30% червоного шламу.
Результати дослідження представлені на рис. 1 та рис. 2.
Таким чином, найбільша схожість та урожайність спостерігалася при змішуванні 70% ґрунту + 30% червоного шламу, а також при нанесенні на шлам у лабораторних склянках 2-3 см ґрунту.
У результаті проведених досліджень доведено можливість фіторекультивації шламових масивів при правильному підборі грунтосуміші, технології рекультивації та рослинної культури.
Досліджувана група грунтосуміші
Рис. 1. Результати дослідження проростання насіння крес-салату на різних варіантах суміші грунту та червоного шламу
Досліджувана група грунтосуміші
Рис. 2. Результати дослідження проростання зерен кукурудзи на на різних варіантах суміші грунту та червоного шламу
Список використаних джерел:
- Толстокулакова А. В. Исследование и разработка процессов извлечения железа из бокситовых руд и красных шламов: дис. … кандидата техн. наук: 00.13, Иркутск, 2009, 123 с.
- Губіна В.Г., Кадошніков В.М. Червоний шлам Миколаївського глиноземного заводу – цінна техногенна сировина, Геолого-мінералогічний вісник. № 2. С. 122-126.
- Piga, Pochetti and L. Stoppa. Recovering Metals From Red Mud Generated during Alumina Production, JOM, 45 (11). 1993. Р. 55-59.
- Samal, S. Utilization of Red Mud as a Source for Metal Ions—A Review. Materials 2021, 14, https://doi.org/10.3390/ma14092211
- Rai, S.; Bahadure, S.; Chaddha, M.J.; Agnihotri, A. Disposal Practices and Utilization of Red Mud (Bauxite Residue): A Review in Indian Context and
- Sustain. Metall. 2020, 6, 1.