Недавні записи
- В Ужгороді пройде наймасштабніша медична конференція в Україні — “Breast Weekend 2.0” 20.04.2025
- Чемпіонат України серед фасадників KREISEL 2025: масштабна битва майстрів та відкриття найбільшого заводу сухих сумішей в Україні 19.04.2025
- Системна підтримка сімей ветеранів – ключовий фактор стійкості та безпеки держави 14.04.2025
- Закарпатський амбасадор організував масштабну гуманітарну допомогу для Чернігівщини 14.04.2025
- Дональд Трамп-молодший планує тур Східною Європою 14.04.2025
АЛЬТЕРНАТИВНІ (ВІДНОВЛЮВАНІ) ДЖЕРЕЛА ЕНЕРГІЇ

Артемчук Валентина
Юрченко Євген
(Київ, Україна)
ЕКОЛОГІЯ
(Альтернативні (відновлювані) джерела енергії)
АЛЬТЕРНАТИВНІ (ВІДНОВЛЮВАНІ) ДЖЕРЕЛА ЕНЕРГІЇ
Альтернативні джерела енергії займають провідне місце в питанні ресурсоефективності на підприємстві. Постійний ріст цін на природні ресурси, усвідомлення переваг «зеленої» економіки та боротьба зі зміною клімату змушує уряди багатьох розвинених країн розробляти нові законодавчі ініціативи як на національному, так і на міжнародному рівнях. Саме альтернативні джерела енергії допомагають підприємствам стати більш конкурентоспроможними за рахунок скорочення споживання традиційного палива, відмови від токсичних матеріалів, зменшення обсягів викидів, тому дослідження альтернативних джерел є надзвичайно актуальною темою [1].
Промислові підприємства в Україні є достатньо енергоємними виробництвами, в яких електроенергія та газ виступають вагомими компоненти собівартості продукції. Через це проблема забезпечення підприємств альтернативними джерелами енергії – питання не лише екологічного характеру, а й економічного. До того ж заміна традиційних джерел альтернативними є економічно вигідною і може призвести до підвищення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств на міжнародних ринках. Альтернативні джерела енергії, які можна використовувати на українських підприємствах: сонячна енергія, енергія вітру і енергія біомаси. Ці джерела є відновними та безмежно накопиченими на відміну від викопних, це означає, що їх використання не веде до неминучого вичерпання.. Сонячні установки не виробляють забруднюючих газів, не створюють шкідливих викидів. Сонячна енергія здатна забезпечувати стійкі та надійні поставки та енергетичну незалежність, що дуже важливо у нинішній ситуації енергетичної кризи [2].
На території України встановлювати сонячні станції потужністю до 30 кВт найбільш доцільно. Це досить потужні системи, але вони дають змогу оформити «зелений» тариф, за яким можна продавати отриману надлишкову електроенергію державі. Термін окупності сонячної електростанції становитиме близько п’яти-семи років [3].
Перевагами виготовлення сонячних панелей за допомогою кремнієвої технології є достатня кількість кремнію у природі і відсутність токсичного впливу на навколишнє середовище і людину. За допомогою поєднання сонячних батарей формується електростанція, потужність якої залежить від кількості змонтованих сонячних батарей. Сонячні модулі можна монтувати на дахах та фасадах будівель, що задовольнить побутові та виробничі потреби в електроенергії.
Вітроенергетика на даний момент є найбільш розвиненим видом нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії в Україні. Країна має власні розробки вітроенергетичних установок (ВЕУ) та власне промислове виробництво. Переваги виробництва вітрової енергії – це абсолютно екологічно чисте виробництво, значна економія, доступність, практична невичерпність.
Біоенергетика – галузь добуття електроенергії з використанням біопалива, що створюється на основі використання біомаси. До біомаси належать біологічно відновлювальні речовини органічного походження, що зазнають біологічного розкладу (відходи сільського господарства, лісового господарства, а також органічна частина промислових та побутових відходів).
До біопалива належать: біогаз, звалищний газ, біодизель, гранули, брикети із біомаси, дрова та відходи деревини, солома та стебла сільськогосподарських культур, тверді побутові відходи, біогаз, який можна виробляти з гною та тваринного посліду тощо. Частка біомаси в загальному споживанні в Україні – менше 1%. Нині використання біомаси як палива в нашій країні становить близько 1 млн. т умовного палива на рік. Головним чином, це дрова та відходи деревини [4].
Отже, використання нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії підтверджує їх велику перспективність для задоволення енергетичних потреб промисловості. Для вироблення й утілення у життя стратегії розвитку альтернативної енергетики є всі необхідні складники: сировина, технічні і технологічні напрацювання, підготовка відповідних кваліфікованих кадрів у системі вищої освіти. Альтернативна енергетика покликана сприяти вирішенню, перш за все, двох важливих проблем: енергоефективності та екологічної безпеки, які є одними з найгостріших, особливо на Сході України.
Література:
- Нетрадиційні та відновлювані джерела енергії: навч. посіб./ І.О. Сінчук та ін.; за ред. д-ра техн. наук, проф. О.М. Сінчука. Кременчук: Щербатих О.В., 2013. 192 с.
- Кудря С.О. Нетрадиційні та відновлювані джерела енергії: підруч. для студ. вищ. навч. закл., які навчаються за напрямами підготов. «Електротехніка та електротехнології» та «Електромеханіка»; Нац. техн. ун-т України «Київ. політехн. ін-т». К.: НТУУ «КПІ», 2012. 489 с.
- Особливості застосування сонячних панелей в Україні. URL: https://alterair.ua/uk/articles/solnechnyie-batarei-fotomoduli-vukraine/.
- Жовнір М., Олійник Є., Чаплигін С. Солома обігріє села. Зелена енергетика. 2007. № 5. 28 с.