Актуальні проблеми виборів президента україни

 Тюленєв В.В.

студент юридичного факультету Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ

ПРАВО (Конституційне право)

 Актуальні проблеми виборів президента україни

Хід підготовки та організації проведення президентських виборів в Україні характеризується рядом проблем, зокрема пов’язаних з правильністю даних в електронному реєстрі виборців, формуванням складу виборчих комісій, існуванням технічних кандидатів, методами та засобами ведення передвиборчої агітації, зловживаннями у сфері виборчого права, тощо.

Пошук шляхів удосконалення виборчого процесу триває й досі, фактично в самий відповідальний для кандидатів на пост Президента України час. Так,

варто проаналізувати проекти законів «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виборів Президента України». Зокрема, проект закону № 8474 від 14 червня 2018 року пропонує низку змін, що стосуються спрощення процедури реєстрації виборців, передвиборчих дебатів та діяльності виборчих комісій. Так, законопроект передбачає обов’язок кандидата на пост Президента брати участь у передвиборчих дебатах. Теледебати за рахунок коштів Державного бюджету організовуються та проводяться таким чином, щоб в ході їх проведення між кандидатами на пост Президента України в обов’язковому порядку були обговорені такі тематичні питання: 1) засади та пріоритети внутрішньої і зовнішньої політики для кандидата на пост Президента України, першочергові кроки кандидата на пост Президента України після обрання Президентом України та набуття повноважень; 2) позиція (ставлення) кандидата на пост Президента України щодо існуючої на час виборів системи охорони здоров’я, пропозиції щодо її зміни; 3) позиція (ставлення) кандидата на пост Президента України щодо існуючої на час виборів системи соціального захисту населення, пропозиції щодо її зміни; 4) позиція (ставлення) кандидата на пост Президента України щодо існуючої на час виборів фіскальної системи, пропозиції щодо її зміни.

Вважаємо, що такий перелік питань не має бути вичерпним, оскільки згідно чинної Конституції Президент є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини та громадянина. Відмова одного з кандидатів на пост Президента України від участі у теледебатах та/або його неучасть у теледебатах має наслідком скасування рішення про його реєстрацію кандидатом на пост Президента України Центральною виборчою комісією.

Якщо з відмовою цілком зрозуміло, то викликає запитання неучасть в дебатах. Можливо мається на увазі неучасть без поважних причин. Тому зазначена норма законопроекту є суперечливою та ще раз свідчить про проблеми

«персоналій», які балотуються на пост Президента та низький рівень правової культури та свідомості виборців. Адже, в процесі передвиборчих перегонів нескладно зрозуміти, що якщо кандидат уникає участі в теледебатах з іншими кандидатами, то це свідчить про його слабкість, невпевненість, в певних випадках й некомпетентність, та демонструє свою нездатність виконувати функції та реалізувати надані Конституцією повноваження глави держави. Лише вітчизняний законодавець пропонує закріпити таку відмову та неучасть у

теледебатах як підставу скасування реєстрації такого кандидата. Як зазначає Віце–спікер Парламенту Оксана Сироїд, «якщо не буде дебатів, то люди обиратимуть фактично обгортку, а з дебатами можна поглянути на вміст. Людина, яка буде говорити – усе про себе скаже».

Натомість О. Сироїд виступає за заборону політичної реклами на телебаченні, оскільки саме політична реклама є прихованою політичною корупцією. Наголошує «ніхто з «білого» українського бізнесу не готовий виділити такі кошти для передвиборчого фонду. Це роблять олігархи, і фактично ми отримуємо кругообіг олігархічної влади в природі». При цьому варто пам’ятати, що статтю 33 Закону, яка визначала граничний розмір особистого виборчого фонду кандидата у Президенти України (а саме не повинен перевищувати 10 000 мiнiмальних заробiтних плат та розмiр пожертвувань однiєї юридичної або фiзичної особи (не може перевищувати 100 мiнiмальних заробiтних плат) виключено на підставі Закону № 1616-VІ від 21.08.2009 року. Нині діючий Закон «Про вибори Президента України» не обмежує розмір виборчого фонду, що ставить кандидатів в нерівні умови виборчої кампанії.

Аналогічну норму про обов’язковість участі у теледебатах та відмову від участі як підставу для скасування реєстрації кандидата передбачає й законопроект № 10168 від 20.03.2019 року, який передбачає дебати до другого туру виборів, що на думку авторів допоможуть виборцям зробити більш свідомий вибір.

Натомість, першочерговими змінами до нині чинного Закону «Про вибори Президента України» мають бути норми, які посилюють відповідальність кандидатів у зв’зку з порушенням норм чинного законодавства. Так, якщо будуть виявлені факти порушення виборчого законодавства, то найгірше, що загрожує кандидату – це попередження. Тому варто було б розширити положення ст. 56, яка передбачатиме скасування рішення про реєстрацію кандидата на пост Президента України у разі порушення норм виборчого законодавства, зокрема у разі підкупу виборців, або членів виборчих комісій кандидатом, його довіреною особою, партією (блоком), яка висунула кандидатом, надання під час виборчого процесу виборцям або членам виборчих комісій грошей чи безоплатно або на пільгових умовах товарів, робіт, послуг, інших матеріальних цінностей, використання кандидатом при фінансуванні передвиборчої агітації, крім коштів свого виборчого фонду, інших коштів, використання кандидатом свого службового становища та тиск на підлеглих (використання адміністративного ресурсу), тощо.

Однією з проблем виборчого процесу є також неточності персональних даних Реєстру виборців. Цілком підтримуємо пропозицію щодо особистого внесення своїх персональних даних до Реєстру виборців через веб – ресурс «особистий кабінет виборця» та подавати свої персональні дані до відповідного органу ведення Реєстру. Такий доступ до своїх персональних даних у режимі читання та/або запису за допомогою веб – ресурсу «Особистий кабінет виборця» сприятиме органам Реєстру та у передбачених Законом випадках, відповідним виборчим комісіям у виключенні даних щодо виборців, які померли, а також в усуненні зокрема й кратного включення виборця до Реєстру.

Значним недоліком чинного Закону «Про вибори Президента України» є також й те, що він, на відміну від інших виборчих законів, не встановлює верхню межу кількості членів окружних та дільничних виборчих комісій. Без чіткої законодавчої регламентації чисельного складу виборчі комісії можуть формуватись фактично в будь – якій кількості, що діє на користь технічних кандидатів, які матимуть своїх представників в окружних та дільничних виборчих комісіях. Однією з ініціатив з боку Комітету виборців України є також підвищення грошової застави з 2,5 млн. до 10 млн. Це зробить процес висунення штучних кандидатів з боку зацікавлених осіб надто дорогим та проблемним.

При цьому варто передбачити механізм повернення грошової застави не лише кандидатам, які пройшли у другий тур, а й іншим кандидатам, які отримали певний визначений законом відсоток голосів. При цьому варто згадати зміст Рішення Конституційного Суду України у справі № 2 – рп/2002 за конституційним поданням 63 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті  43 Закону України

«Про вибори народних депутатів України» (справа про виборчу заставу), в якому Конституційний Суд України вважає за необхідне зазначити, що, як показує світовий досвід, розмір грошової застави встановлюється залежно від майнової спроможності переважної більшості населення країни.

Таким чином, встановлення надто значного розміру грошової (виборчої) застави може порушити конституційний принцип рівності громадян перед законом та рівності їх конституційних прав і свобод, а також принципу рівності політичних партій, які висувають кандидата на пост Президента України, перед законом.

Разом з тим, варто пам’ятати, що виборче законодавство повинне бути максимально стабільним та змінюватись не раніше як за рік до дня виборів, про що неодноразово наголошувалося й міжнародними інституціями та йдеться в Кодексі належної практики у виборчих справах. Сподіваємось, що зазначені недоліки чинного законодавства та пропозиції щодо удосконалення виборчого процесу будуть взяті до уваги законодавцем безпосередньо в процесі прийняття Виборчого Кодексу України.

Список використаних джерел:

1. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виборів Президента України: Проект Закону від 14 червня 2018 року. URL: http:

// w1.c1.rada.gov.ua

2. Про внесення змін до Закону України “Про вибори Президента України” (щодо обов’язковості теледебатів у разі призначення повторного голосування): Проект Закону від 03.2019 р. URL: http: // w1.c1.rada.gov.ua
3. Комітет виборців України закликає змінити Закон про вибори Президента України. URL: http: //cvu.org.ua
4. Рішення Конституційного Суду України у справі № 2 – рп/2002 за конституційним поданням 63 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 43 Закону України

«Про вибори народних депутатів України» (справа про виборчу заставу) від 30 січня 2002 року. URL: http://ccu.gov.ua/docs/445

5. Кодекс належної практики у виборчих справах. Керівні принципи та пояснювальна доповідь, ухвалені Венеційською комісією на 52 сесії (Венеція, 18–19 жовтня 2002 року). URL: http: //venice.coe.int

Науковий керівник: к.ю.н., доц., кафедри загальноправових Задаля Д.К.