FOLLOW US ON SOCIAL

Posted On

24
Квітень
2021

Актуальні проблеми адміністративного процесу

Печенюк Варвара
(Кривий Ріг, Україна)
ПРАВО
(Адміністративне і фінансове право)
АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРОЦЕСУ
Aдміністративний процес – це врегульована адміністративно-процесуальними нормами діяльність по вирішенню індивідуальних, конкретних справ у сфері державного управління уповноваженими на те суб’єктами адміністративно-процесуальних відносин. Адміністративний процес спрямований на забезпечення правильної реалізації матеріальних адміністративно-правових та інших норм права, які невіддільні від адміністративно-процесуальних норм в тому сенсі, що процес є форма реалізації, втілення в життя приписів, що містяться в нормах матеріального права.
Норми адміністративного матеріального права своїм регулюванням охоплюють надзвичайно широкий і різноманітний коло питань державного управління і стосуються великого числа суб’єктів права. Тому адміністративний процес має величезне значення для дотримання законності в управлінні, оскільки її можна забезпечити лише тоді, коли реалізація норм адміністративного матеріального права здійснюється з дотриманням юридичних приписів, що визначають порядок здійснення правореалізаційних дій.
Діючі адміністративно-процесуальні норми містяться в законах та інших нормативних актах. Ці норми встановлюють порядок прийняття і видання правозастосовних та інших правореалізаційних актів, права і обов’язки учасників адміністративного процесу тощо. Специфічною рисою адміністративного процесу, що відрізняє його від інших видів процесу (кримінального, цивільного), є те, що адміністративний процес – це послідовно здійснюються дії щодо здійснення управлінської діяльності. Він є формою реалізації норм матеріального адміністративного та деяких інших галузей права, специфічної юридичною формою управлінської діяльності. Змістом адміністративного процесу є управлінські процесуальні відносини, що виникають між суб’єктами процесу, що здійснюються в певній послідовності дії і операції суб’єктів адміністративного права, які здійснюють свої повноваження і обов’язки в сфері управління.
Далі, характерною особливістю адміністративного процесу, що відрізняє його від інших видів процесу (кримінального, цивільного), є те, що він охоплює більш широке коло суспільних відносин, має більш складну структуру виробництв, регламентовану численними адміністративно-процесуальними нормами. Особливість адміністративного процесу становить і те, що сфера його вживання не вичерпується реалізацією норм адміністративного матеріального права і захистом адміністративно-правових відносин. Сьогодні докорінних змін зазнає оновлення законодавства про адміністративне судочинство.
Кодекс адміністративного судочинства України, закріпив судовий порядок вирішення публічно-правових спорів спеціалізованими судами. З одного боку, КАСУ є новаторським, прогресивним законодавчим актом, який закріплює найбільш ефективний, доведений світовою практикою судовий спосіб вирішення спорів у формі позовного провадження.
З другого – передбачає застосування термінів, недостатньо опрацьованих адміністративно-правовою доктриною, а також узагалі не апробованих судовою практикою. Сьогодні у правовій доктрині дискусійними є положення щодо спільних та відмінних рис процесуального законодавства. У наукових публікаціях порушуються питання доцільності формування науки про судовий процес. Остання проблематика вельми перспективна, і її наявність свідчить про значний потенціал розвитку відносин у сфері судової юрисдикції.
Сучасна правозастосовна діяльність адміністративних судів свідчить про наявність проблем, вирішення яких потребує якнайшвидшого вдосконалення доктринальних положень теорії адміністративного права і процесу. Існують проблеми розмежування судової юрисдикції між адміністративними і господарськими судами. Серед особливих рис адміністративно-правових норм слід виділити положення про предмет регулювання та мету впливу. Предмет становлять суспільні відносини у сфері функціонування управлінських інститутів публічної влади. Відповідно мета полягає у забезпеченні організації та впорядкованості дій суб’єктів управлінської діяльності, створенні умов для реалізації і захисту прав і свобод громадян, щодо яких така управлінська діяльність здійснюється. Загальними рисами методу адміністративно-правового регулювання вважаються його реалізація шляхом використання приписів (установлення зобов’язань), установлення заборон, надання дозволів. Компетенція адміністративних судів поширюється тільки на ті спори, які виникли внаслідок прийняття управлінськими інститутами публічної влади, їх посадовими і службовими особами імперативних рішень, пов’язаних із реалізацією їх компетенції, що має організаційно-розпорядчу сутність. Наступною проблемою, вирішення якої значиме для розвитку доктрини адміністративного права і процесу, є проблема визначення змісту та характеристики правової природи адміністративних договорів. Норми чинного законодавства, якими визначено зміст категорії «адміністративний договір», правовий режим її використання, містяться тільки в КАСУ. Застосування ж норм цього процесуального закону здійснюється відносно широкого кола питань, пов’язаних із захистом прав та законних інтересів у публічно-правовій сфері суспільних відносин. Законодавство, норми якого регулюють відносини у сфері укладання договорів за участі управлінських інститутів публічної влади, їх посадових і службових осіб, сформувалось ще до набуття чинності КАСУ. Убачається, джерело існуючої невизначеності на доктринальному рівні полягає у недостатньому врахуванні усталених тенденцій регулювання договірних відносин за участі органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб у новелах адміністративного процесуального законодавства. Очевидно, що проблема вдосконалення позовного порядку захисту прав, свобод, закон них інтересів в адміністративних судах не може бути вирішена без розвитку доктринальних основ адміністративного права і процесу. Причому такий розвиток не повинен бути спрямований на ліквідацію певної правової норми. Необхідно виробити принципово новий підхід до визначення таких категорій, як «адміністративний договір», «адміністративний процес», «судова адміністративна юрисдикція». Доречними також будуть наукові дискусії стосовно уніфікації процедур позовного провадження.
Науковий керівник : д.наук з держ. yпр., доцент Котковський В.С.