Адміністративно-правові засоби захисту прав і свобод громадян в україні

Зейналян Жанета
(Кривий Ріг, Україна)
ПРАВО
(Адміністративне і фінансове право)
АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСОБИ ЗАХИСТУ ПРАВ І СВОБОД ГРОМАДЯН В УКРАЇНІ
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Конституції України – права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави [1]. Одна з неодмінних ознак сучасної держави є захист прав громадян, індикатором сталості й зрілості такої держави виступає забезпечення реальності прав і свобод людини та громадянина.
Основними чинниками забезпечення прав і свобод громадян є юридичні гарантії та соціальні умови. Нормативно-правові та інституційно-організаційні засоби їх забезпечення відносяться до системи юридичних гарантій прав і свобод громадянин.
Проблеми адміністративно-правового забезпечення прав і свобод людини та громадянина присвячені праці таких видатних українських вчених як В.Б. Авер’янов, О.Ф. Андрійко, І. Л. Бородін, К.Г. Волинка, С.Т. Гончарук, С.В. Додін, Т.М. Заворотченко, А.М. Колодій, Я.М. Квітка, С.В. Ківалов, А.Ю. Олійник, П.М. Рабінович, Ю.С. Размєтаєва, С.М. Тимченко та ін.
Адміністративно-правовий захист прав і свобод людини і громадянина являє собою сукупність застосовуваних у порядку, врегульованому нормами адміністративного права, засобів, спрямованих на здійснення уповноваженими на те органами (посадовими особами), а також особами та громадянами відповідних процесуальних дій (процедур). Адміністративно-правовий захист – це сукупність способів, прийомів і різних процесуальних дій, встановлених у законному порядку, за допомогою яких здійснюється відновлення порушеного права особи [2].
Гарантії права особи на захист випливають як із загального законодавства, так і закріплюються спеціально нормативно-правовими актами (законами Верховної Ради України, нормативними Указами Президента України, постановами Кабінету Міністрів України).
Серед них – Закон України «Про звернення громадян», Митний Кодекс України, Закон України «Про надзвичайний стан», Указ Президента України «Про заходи щодо забезпечення конституційних прав громадян на звернення».
На думку І.Л. Бородіна, актуальність дослідження проблеми адміністративно-правових способів захисту прав і свобод людини та громадянина зумовлена також необхідністю підвищення рівня правової культури населення, зміною правової свідомості, юридичного мислення працівників правовстановлювальних і правозастосовних органів в Україні, формуванням у них позицій пріоритетності забезпечення прав та свобод людини і громадянина нормами адміністративного права [3].
Виходячи з загального поняття засобів захисту прав громадян, можна виділити загальні ознаки адміністративно-правових засобів захисту, по-перше, те, що за своєю природою вони втілюються не тільки у відповідній діяльності, але й в інших інструментах та заходах правового впливу. Це пояснюється тим, що засобами захисту виступає не лише правозахисна діяльність уповноважених суб’єктів, але й заходи, що передують цьому та ініціюють або ж формують умови для ефективного здійснення захисту прав. Наприклад, засобами захисту прав громадян за Г.Д. Гетьманцевою, є позов та звернення громадян [4].
Відповідно до зазначеного, можемо стверджувати про те, що Адміністративно-правовий захист прав особи служить надійною гарантією швидкого, ефективного та об’єктивного перетворення загального поняття захист прав людини з риторики в реальність.
Важливою ознакою доступності цього способу захисту є його «собівартість». Проте адміністративно-правовий захист стане насправді «економічним» за умови перегляду пануючих у цій сфері концепцій та процесуального законодавства. Власне адміністративний порядок захисту прав і свобод громадян визначається не характером охоронюваних прав, а колом державних органів, які здійснюють цей захист, та змістом норм, що регулюють процес їх правозахисної діяльності [2].
Таким чином, адміністративному праву належить важлива роль у захисті особи від неправомірних і недоцільних дій суб’єктів влади та органів місцевого самоврядування, – адже у взаємовідносинах з цими суб’єктами найбільш конкретно виявляється адміністративно-правовий статус громадян.
Література:
1. Конституція України: закон України від 28 червня 1996 р. №254к/96-ВР. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 141.
2. «WikiLegalAid»: довідково-інформаційна платформа правових консультацій. URL: https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php.
3. Бородін І. Л. Адміністративно-правові способи захисту прав та свобод людини і громадянина : автореф. дис. д-ра юрид. наук : 12.00.07. Харків, 2004. 38 c.
4. Гетьманцева Н. Д., Козуб І. Г. Засіб, спосіб і форма захисту трудових прав. Адвокат. 2009. № 11. С. 37-42.
Науковий керівник: доктор економічних наук,
доцент Котковський Володимир Станіславович