Адміністративні стягнення: особливості та види

Зіненко Д.Ю.
(Дніпро, Україна)
ПРАВО
(Адміністративне право)
АДМІНІСТРАТИВНІ СТЯГНЕННЯ: ОСОБЛИВОСТІ ТА ВИДИ
Поняття адміністративного стягнення є одним з основних в адміністративно-деліктного права. Якщо адміністративна відповідальність – це реакція держави на вчинений особою протиправне діяння, то адміністративне стягнення є мірою такої відповідальності, засобом, що дозволяє «покарати особа» відповідно до громадської шкідливістю і характером вчиненого правопорушення, а також характеристикою самої особи і сукупністю всіх пом’якшують і обтяжують його провину обставин[2]. Виходячи з цього, актуальним і практично значимим є питання визначення конкретного адміністративного стягнення накладається на обличчя за вчинене адміністративне правопорушення.
Можемо поділити адміністративні стягення на такі види, як змішані, додаткові та основні. Звідси можемо зазначити,шо в основіц такого розподілу є нормативно закріплене правило, згідно якого саме за одне правопорушення може бути накладено основні, або додаткові стягнення. В якості основного адмініс тративного стягнення застосовуються попередження, штраф, виправні роботи і адміністративний арешт.
До змішаних стягненням відносяться позбавлення спеціального права, позбавлення права займатися певною діяльністю, а також депортація, які можуть застосовуватися як в якості основного, так і додаткового адміністративного стягнення.
В якості додаткового адміністративного стягнення застосовуються конфіскація та стягнення вартості. Додаткові адміністративні стягнення застосовуються у випадках, передбачених статтями Особливої частини КоАП, за винятком стягнення вартості [3].
Адміністративна відповідальність є результатом дії відповідної галузі законодавства – законодавства про адміністративну відповідальність, в який входять:
– КУпАП від 7 грудня 1984 року (набув чинності 1 червня 1985 г.);
– інші закони про адміністративні порушення (такі закони, до включення в КоАП, застосовуються безпосередньо);
КУпАП є основним нормативним актом, який регламентує адміністративну відповідальність. Про це свідчать норми чинного законодавства, які передбачають:
– по-перше, включення в КУпАП інших законів про адміністративну відповідальність;
– по-друге, встановлюється, що його положення поширюються і на адміністративні правопорушення, відповідальність за вчинення яких передбачена іншими законами (ст. 2 КУпАП, ст. 393 ЦК, Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», ст. 29 Закону України « Про приватизацію державного майна », ст. 43 Закону України« Про охорону праці »та ін.)[1].
Отже можемо зазначити що , чинне законодавство містить значну кількість нормативних документів, якими встановлюються різні правила і вимоги, за порушення яких КУпАП передбачає адміністративну відповідальність. Такі норми відшукуються в: а) закони; б) актах, затверджених Кабінетом Міністрів України; в) актах, прийнятих органами виконавчої влади; г) актах, прийнятих органами місцевого самоврядування.
Література:
1. Битяк Ю.П. Адміністративнеп раво. Харків: Право, 2013. 656 с.
2. Коломоєцт Т.О. Адміністративне право України: підручник. Київ: Істина, 2012.528 с.
3. Старилова Ю.Н. Административная юстиция. Воронеж : Изд-во Воронеж. ун-та, 2004. Ч. 1–2.
Науковий керівник: доктор юридичних наук,
професор Припутень Д.С.