FOLLOW US ON SOCIAL

Posted On

28
Квітень
2021

Адміністративна відповідальність: поняття та ознаки

Кльова Валерія
(Дніпро, Україна)
ПРАВО
(Адміністративне і фінансове право)
АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ: ПОНЯТТЯ ТА ОЗНАКИ
Інститут адміністративної відповідальності є одним із найважливіших інститутів адміністративного права, який є засобом захисту громадської безпеки та громадського порядку і якому властиві усі характерні риси юридичної відповідальності. Це один із найбільш дієвих правових засобів у боротьбі із суспільно-небезпечними, протиправними діяннями – адміністративними правопорушеннями.
Даному інституту було присвячено чимало наукових праць таких вчених, як: Коломієць Т., Печуляк В., Потапова С., Колпаков В., Авер’янов В., Зуй В., Додін Є., Комзюк А., Тищенко М., Банчук О., Дембіцька С., Ківалов С., Шемчушенко Ю., Коваль Л., Марчук В., та інші.
Правовою підставою для застосування адміністративної відповідальності слугує юридичний факт скоєння адміністративного проступку, тобто наявність у діях правопорушника складу адміністративного делікту. Аналізуючи адміністративні проступки взагалі, науковці пропонують розуміти під ними протиправні, винні (навмисні або необережні) з невеликим ступенем суспільної небезпеки діяння (дії чи бездіяльності), що посягають на права і свободи громадян, права і законні інтереси юридичних осіб, власність, громадський порядок і громадську безпеку [4].
На думку деяких авторів, адміністративна відповідальність – це відносини, які виникають між органами виконавчої влади та фізичними чи юридичними особами з приводу вчинення останніми протиправних діянь та полягають у застосуванні передбачених в адміністративному порядку законом стягнень». У цьому визначенні зводиться поняття адміністративної відповідальності до відносин органів виконавчої влади та фізичних чи юридичних осіб, не згадуються суди і органи місцевого самоврядування [6]. Існує інша подібна думка, щодо цієї відповідальності притягують уповноважені органи виконавчої влади та їхні посадові особи і лише в окремих випадках – суди [7]. А такі науковці, як Л. Бородін та В. Круглов зазначають, що адміністративна відповідальність може бути реалізована лише за наявності трьох взаємопов’язаних складників [1]: вчинення дій, що порушують встановлену Кодексом про адміністративні правопорушення або іншими нормативними актами заборону; порушення, розслідування, розгляд справи й ухвалення рішення про застосування до особи, яка скоїла протиправну дію, санкції, передбаченої Кодексом про адміністративні правопорушення або іншими нормативними актами, чи про звільнення від неї; виконання прийнятого рішення. Наведені визначення спрямовані на дослідження окремих аспектів [2]. Тому, на наш погляд, найбільш повно розкриває сутність адміністративної відповідальності наступне визначення. Адміністративна відповідальність – це застосування до осіб, які вчинили шкідливі, суспільно-небезпечні діяння, що тягнуть для цих осіб негативні наслідки майнового, особистісного та іншого характеру і накладаються уповноваженими на те органами чи їх посадовими особами на підставах і у порядку, встановлених чинним законодавством [3].
Специфічною рисою, що виокремлює адміністративну відповідальність з-поміж інших інструментів адміністративно-правового захисту публічних інтересів, є наявність функції покарання; якщо розглянуті раніше адміністративний контроль і судове оскарження спрямовані передусім на попередження (припинення) правопорушень і відновлення законного стану речей, то адміністративна відповідальність передбачає також застосування адміністративних стягнень [5].
Отже, відповідно до проведеного нами аналізу, можна стверджувати, що поняття адміністративної відповідальності є досить складним явищем з характерними для нього як загальними так і спеціальними ознаками. У чинному законодавстві не міститься точного визначення адміністративної відповідальності, що може спричинити виникнення певних правових прогалин, тому дослідження цього питання потребує більшої уваги.
Література:
1. Бородін І. Л., Бортник В.А. Адміністративна відповідальність: навч. посіб. Київ: ДП Вид. дім «Персонал», 2011. 136 с.
2. Бородін Л.І., Круглов В.А. До питання про дефініцію «Адміністративна відповідальність». Юридичний вісник. 2012. № 1 (22). С. 39–44.
3. Заяць Р.Я. Поняття та ознаки адміністративної відповідальності. Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. 2012. Вип. 8. С. 17-20.
4. Золотухіна Л.О. Застосування заходів адміністративної відповідальності як гарантія захисту публічного інтересу. Держава та регіони. Серія: Право, 2019 р. № 3 (65). С. 159-166.
5. Козюренко Р.С. Заходи адміністративної відповідальності за вчинені правопорушення: поняття та класифікація. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Юридичні науки. 2016. № 845. С. 94–98.
6. Коломієць Т.О. Структура адміністративної відповідальності: сучасний доктринальний погляд. Підприємництво, господарство і право. 2002. № 4. С. 65–66.
7. Комарницька І. Інститут адміністративної відповідальності: проблеми та перспективи розвитку. Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Юридичні науки. 2018. Вип. 18. С. 165-170.
Науковий керівник: доктор юридичних наук, професор Наливайко Л.Р.